Взяли шлюб у капличці на Майдані…

45-річний Олександр Чабан і 35-річна Галина Єреміца (на фото) родом із Буковини. Познайомилася пара у Києві на Майдані. Галина — журналіст чернівецької газети. На Майдан приїхала наприкінці листопада. «Поєдную дві функції — професійну і громадянську, — каже. — Була свідком всіх заворушень. Навіть від «беркутівця» кийком по руці дістала. Та мені тут не страшно. За весь час лишень на два дні відлучилася у Чернівці по роботі».

Олександр має хату у селі Виженці Вижницького району, що за 70 кілометрів від Чернівців. Туди й повезе дружину після перемоги на Майдані. Чоловік займається євроремонтами, але, залишивши всі замовлення, у грудні подався на головну площу країни. На Майдані він — комендант активістів із Чернівців. «Не міг вдома сидіти і дивитися телевізор. Тут уже два місяці — додому не їздив. Щасливий, що познайомився з Галиною. Я її відразу помітив, а вона все бігала туди-сюди, не звертаючи уваги на мене. Підійшов, розговорилися... Зрозумів, що ми рідні за духом».

Шлюб пара вирішила взяти у капличці на Майдані. «Це було неймовірно, — усміхається Галина. — Про таке вінчання можна лише мріяти. Під час церемонії не покидало почуття піднесення, якого досі не відчувала».

Наречена — у білосніжній весільній сукні, наречений — у чорному строгому костюмі. «З моїм весільним гардеробом взагалі вийшла комедія, — продовжує Галина. — За день до весілля з Чернівців «приїхала» сукня, яку мені подарувала власниця ательє, вельон і чоботи друзі доставили з Дніпропетровська. Марафет наводила київська знайома, яка постійно приходить на Майдан і допомагає нашому намету».

Пригощали гостей біля намету, а коли там вже ступити було ніде, перенесли частування до фонтана. Перед подією молодята подали весільну заяву в штаб Національного спротиву, де їм виділили десятки кілограмів ковбаси, сиру, овочів, хліба. «Дещо самі докупили, — веде далі Галина. — Хлопці із сусіднього намету на вогні приготували курячі стегенця».

Під вечір молодята попрямували до барикад на Грушевського. «Це була моя ідея — організувати флеш-моб до барикад, — пояснює Галина. — Хотіли пригостити “вевешників” і “беркутівців” дитячим шампанським, щоб випили за наше здоров’я. Підійшли до першої барикади, я була в білому, а це колір миру. Та вони були агресивні, через мегафон наказали покинути буферну зону. Ми зробили жест доброї волі, а те, що вони відмовилися, це їхня справа».

Наразі молодята мешкають у чернівецькому наметі, що під «йолкою». Запевняють, жодного дискомфорту не відчувають, мріють про перемогу.