Цілив у качку – влучив у товариша…

Принаймні для двох львівських сімей свято Різдва Пресвятої Богородиці було затьмарене трагедією на полюванні. На світанку того суботнього дня два давні друзі­мисливці ­ 54­річний працівник відділу оборонної і мобілізаційної роботи Львівської облдержадміністрації Петро Самощук і 61­річний завідувач складу управління майном спільної власності Львівської обласної ради Михайло Михайлицький подалися «на качку». Останній додому не повернувся ­ загинув у мисливських угіддях. Смертельну рану спричинив йому необачний постріл з рушниці товариша…

Біда сталася десь за 700 метрів праворуч від траси Київ­Чоп, яка пролягає у селі Липниках, що у Пустомитівському районі. Там у видолинку є кілька невеличких (30 м на 20 м) рукотворних ставків­калабаньок, куди стікала технічна вода з військового містечка. Відстійники заросли очеретом, туди рідко хто навідувався, але ці мисливці знали, що тут ховаються дикі качки. Пішли вистежувати їх, незважаючи на те, що не мали дозволу на полювання у цьому місці. На вказаній ділянці взагалі заборонено полювання, бо неподалік ­ населений пункт, дачі містян, з обох боків — ліс, грибники у цьому районі ходять часто…

Того дня над озерцями стояв густий туман, видимість була обмеженою. Порушивши правила полювання, мисливці розмістилися на протилежних боках водойми. Петро Самощук вистрелив на звук сполошеної птиці (а вона злітає по низькій траєкторії), і одна з дробинок, відбившись від води, потрапила у голову напарника. Шансів вижити не було.

Чи саме так розвивалися події, з’ясовують правоохоронці, які почали кримінальне провадження за статтею 119, ч. 1 Кримінального кодексу («вбивство через необережність). Закон передбачає за цей злочин обмеження або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. Поки що точно з’ясовано одне: обидва учасники фатального полювання були тверезими.

Знаючі люди кажуть і про містику. Мисливці з досвідом розказували кореспонденту «ВЗ»: 21 вересня ­ велике релігійне свято, а в такий день, за неписаним правилом, християнам не рекомендується брати до рук зброю. Дичині дають «вільну». Згадані вище мисливці цю народну мудрість забули. Кримінальна статистика свідчить: такі празникові дні на полюванні є найбільш травматичними…

Це не перша подібна трагедія на Львівщині. У червні цього року високопосадовець Буського району, юрист за освітою, незаконно полюючи на кабана, застрелив 25­річного чоловіка. Навесні така ж біда сталася у Бродівському районі. Два роки тому під час полювання на пернату дичину на ставках Кам’янка­Бузького району сусід необачно застрелив сусіда. Випадково зачепив курок, стався самовільний постріл, куля потрапила у живіт. Лікарям врятувати пораненого не вдалося. Ну, а найбільш резонансний випадок на полюванні в Україні стався кілька років тому у мисливських угіддях Харківської області, де від кулі напарника загинув відомий політик Євген Кушнарьов…

Коментар

Василь БУРМАС, головний мисливствознавець Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства

Ми щоразу нагадуємо мисливцям про правила полювання. На жаль, багато хто з них ігнорує наші настанови, і це закінчується сумно. Беручи до рук зброю, мисливець, перш за все, має мати при собі документи, які дають йому право полювати на тій чи іншій ділянці мисливських угідь. Слід пам’ятати про правила безпеки, суворо їх дотримуватися. Мисливцям категорично не можна стріляти по воді, бо дріб має властивість рикошетити від неї. Заборонено стріляти навіть горизонтально, а тільки вгору ­ адже навпроти можуть бути інші учасники полювання.