Звичайний російський розстріл

Однак скільки подібних злочинів росіяни вчинили в Україні, починаючи з 2014 р. На жаль, не завжди в нас зверталася увага на ці злочини. А то й просто вони швидко забувалися. Людина ж прагне позбутися негативних емоцій, «негативної пам’яті», часто витісняючи чимось веселеньким…

Для чого це робиться?

Справді, яка мета росіян, що виклали це відео?

Маємо справу з інформаційно-психологічною операцією.

Ті, хто знімав і викладав згадане відео, безперечно, знають, що вони зафіксували воєнний злочин. Але росіяни не зважають на таке. Й, схоже, роблять це спеціально. Вони дають зрозуміти (передусім українцям): їм нічого за такі й подібні злочини не буде. Адже росія — ядерна держава! Ніхто її серйозно не зачепить. Тому вони можуть з нами творити все, що їм забажається.

Відео викликало шквал негативних емоцій в українців. У багатьох це викликало ненависть, бажання помсти. Але ж у декого з’явилося пригнічення, а то й страх.

Очевидно, ті, хто здійснював цю інформаційно-психологічну операцію, розраховував залякати українців, паралізувати їхню волю до супротиву. Мовляв, нема чого воювати проти нас. Здавайтесь і будьте покірними. Інакше — ми вас знищимо.

Сумнівно, що це дало той ефект, на який вони розраховували. Як свого часу не дало ефекту нищення під час зими нашої інфраструктури. Український народ, стиснувши зуби, витерпів це. Витерпить і залякування розстрілами по-російськи.

Але… Крапля камінь точить.

Певно, варто зберігати «холодний розум» навіть тоді, коли це важко.

Чому українці називали росіян кацапами?

Хотілося б вірити, що згадане відео з розстрілом українського полоненого допоможе українцям зрозуміти «загадкову російську душу».

Нам багато років проросійська імперська пропаганда втовкмачувала, що росіяни й українці — «народи-брати». Й за часів Незалежності наші високі очільники часто продовжували пропагувати такі речі. Навіть рік тому, напередодні широкомасштабного вторгнення росіян, нас заспокоювали: мовляв, росіяни теж люди.

Звісно, люди. Лише — які? Ментально українці й росіяни не лише різні. росіяни відчували й відчувають неприязнь до українців, часто заздрили й заздрять їхньому добробуту. І тому для росіянина принизити, обдурити, пограбувати, а то й знищити «хахла» було «доброю справою». Нинішня російсько-українська війна — яскраве цьому підтвердження. Це, до речі, не перша така війна. Просто попередні війни для більшості українців «стерли з пам’яті».

Однак насправді народ знав, що від росіян українцям нема чого чекати чогось доброго. Власне, український простолюд росіян росіянами не називав. Для цього використовувалися переважно два «простих» етноніми — москалі й кацапи.

Показово, і один, і другий термін мали негативне навантаження.

Вважалося: москаль може обдурити наївного українця, причинити йому зло. Такі трактування москалів зустрічаємо не лише у фольклорі, а й у «високій» літературі. Про це йдеться (правда, досить толерантно) в п’єсі Івана Котляревського «Москаль-чарівник». А Тарас Шевченко в поемі «Катерина» відверто пише:

«Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде,
Роблять лихо з вами».

Майже як пророцтво звучить — щодо подій нинішніх.

Поряд із етнонімом москаль, серед українців був не менш поширений етнонім кацап. Це ще більш «жорсткий» термін. Слово кацап тюркського походження. Наприклад, воно зустрічається у відомому «Кодексі куманікус» (1303) й означає живодер, різник. До речі, чи не варто нинішнє російське воїнство так іменувати? Так і хочеться назвати вбивць нашого беззахисного воїна кацапами-живодерами.

Народ же не просто так використовував цей термін.

Хотілося, щоб наші люди завтра не забули розстріл полоненого українця, про якого зараз так багато говорять і особу якого намагаються встановити. І ще б хотілося, аби вони усвідомили: росіяни, чи то кацапи, не були нам братами в минулому, не є такими сьогодні й, схоже, не будуть такими в майбутньому. Це треба розуміти. І з цим треба жити.