«Сімейний» уряд Януковича

Через півтора тижня з часу призначення Миколи Азарова новим-старим главою уряду президент назвав реформований склад міністрів.

З попередників у Кабміні залишилися працювати лише вісім урядовців. Експерти різних політичних симпатій єдині в оцінці цієї команди: Янукович усунув представників конкуруючих груп впливу у своєму оточенні (за винятком групи Ахметова) і нафарширував Кабмін особами, які цілковито підпорядковані інтересам «сім’ї». Більше того, глава держави через «у дошку своїх людей» встановив тотальний особистий контроль над ключовими блоками у Кабміні — силовим і фінансово-економічним.

Здійснився ПРОГНОЗ про те, що Янукович поступово підводить до прем’єрського крісла Сергія Арбузова. На посаді першого віце-прем’єра колишній голова Нацбанку пройде необхідний йому вишкіл у виконавчих структурах. Кажуть, після цієї «обкатки», якраз напередодні старту президентської кампанії, Янукович і відчинить перед закадичним другом свого старшого сина Олександра двері глави уряду.

Зберегли насиджені місця інші члени «сім’ї» — Олександр Клименко (він тепер очолює «дивне» Міністерство доходів і зборів), Віталій Захарченко, Юрій Колобов. Укріпили це угруповання інші близькі до родини президента особи — Ігор Прасолов, Едуард Ставицький, Олег Проскуряков, Володимир Козак (екс-директор «Укрзалізниці»).

З паливних міністрів у віце-прем’єри перебрався Юрій Бойко. Це певний реверанс у бік Дмитра Фірташа. А от відсутність в урядовому списку двох антагоністів — Анд-рія Клюєва і Бориса Колесникова — аналітики коментують як чергову демонстрацію Януковичем своїх м’язів, дистанціювання від потенційних конкурентів. Хоча не виключено, що Клюєв знову стане секретарем РНБОУ. Формальним приводом для гніву першої особи проти Клюєва могли бути виборчі скандали, які попсували авторитет нинішньої влади на Заході. А через комедію з «Хюндаями» поплатився посадою власник цукеркових фабрик «Конті».

Серед новачків у будівлю на Грушевського прийшли одіозний екс-гу-бернатор Дніпропетровщини Олек--сандр Вілкул (той, що під час виборів забороняв білборди з котом і бабусею) та його заступник Геннадій Темник. Перший став віце-прем’єром, інший — міністром «комуналки».

Темна конячка цього уряду — міністр оборони Павло Лебедєв. Здавалося, вірний слуга Дмитро Саламатін нічим не провинився, однак повторного входження у Кабмін не домігся. Можливо, Лебедєв — ще більш віддана людина? Армійських здібностей у вихідцеві з Росії фахівці бачать мало — закінчив військове фінансове училище. А от комерційних… Лебєдєв набив руку на операціях з приватизацією майна. Його статки оцінюють у 57 млн. доларів. Можливо, президенту саме таких людей бракує…

Поки що Янукович не визначився, хто у нас відповідатиме за культуру. Серед претендентів... Ганна Герман і Таїсія Повалій.

Шокуючим стало повторне призначення Дмитра Табачника. Української освіти нам не бачити! Здивувала поява на чолі МЗС Леоніда Кожари. Ця людина явно не налаштована на західний вибір. Навряд чи його діяльність наблизить нас до Євросоюзу.

Ну а найбільший прикол нинішнього уряду — поява у ньому Наталії Королевської. Політик-невдаха тепер є міністром соціальної політики. Новий злет лідера «опозиційної» партії «Вперед, Україна!», яка на недавніх виборах заявляла про необхідність оголошення імпічменту Януковичу та Азарову, засвідчує, яка безсоромна у нас політика.

коментарі для "ВЗ"

Олексій ГАРАНЬ, професор політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковий директор Школи політичної аналітики

І перед призначенням цього уряду ні у кого не було особливих ілюзій, всі розуміють, що це — Кабмін Януковича. Що він не грає самостійної політичної ролі, а процес його призначення не є прозорим. Насправді міністри не є політично відповідальними перед парламентом, як це відбувається у європейських країнах. Призначення таких людей, як Арбузов, Клименко, Захарченко, Колобов, означає, що відбувається концентрація основних ресурсів у руках групи, яку називають «Сім’я». Сюди додається новий міністр оборони Лебедєв, який народився у Росії, здобув там військову освіту. Останнім часом він займався не проблемами оборони, а севастопольського майна. Мені здається, що на новій посаді його цікавитимуть не питання стратегічного розвитку Збройних сил, а ті ж фінанси і майно.

Поява в уряді Наталії Королевської — логічний фініш того «цирку», який відбувався за її участю під час виборів. Королевська виступала з критикою уряду, її глави Азарова, а зараз пішла до нього працювати. Ось вам послідовність і відповідальність політика…

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Новий уряд — це очевидне укріплення «Сім’ї». З іншого боку, після скандального недопуску Януковича до Москви, скасування його візиту була надія, що президент керуватиметься внутрішньоукраїнською логікою призначення своїх міністрів. Але, схоже, цієї логіки у нього не знайшлося. Незважаючи на те, що значна частина минулого уряду була фактично призначена за вказівкою Москви, і в новому не обійшлося без цього. Інакше тяжко пояснити, чому Янукович відверто не призначає українців на високі посади, пов’язані з обороною, національною безпекою. Колишній міністр оборони народився не в Україні, і цей — також. Схоже, Янукович боїться українців зі зброєю.

А призначення одіозного Табачника свідчить про те, що Янукович хоче продовжувати ганьбу, пов’язану з іменем цього чиновника.

Багато дискусій щодо нового міністра закордонних справ. Кожара — не найдурніша людина у Партії регіонів, у нього є інтелект, що не часто трапляється у цій політичній силі. З іншого боку, він закостенів в ідеологічних стереотипах. Кожара раніше досить жорстко виступав проти НАТО і не бажав визнавати безглуздості цих своїх кроків.

Поява в уряді Королевської — яскравий доказ того, якою насправді була позиція цієї людини. Королевська намагається зараз іти шляхом Тігіпка — але той ішов до своїх нинішніх мізерних відсотків із 13%, а вона — із 1,5%...

Сергій ТАРАН, директор Міжнародного інституту демократії

Новий Кабмін — все менше уряд Партії регіонів, він щораз більше стає Кабміном «Сім’ї» президента. Можливо, певні компроміси по деяких позиціях були досягнуті лише з Ахметовим. Цей уряд є перехідним, з часом Арбузов візьме на себе всі важелі управління. «Сім’я» посилюватиме свій вплив.

Не думаю, що цей уряд буде реформаторським. Новаторського у ньому немає нічого — адже сюди прийшли люди з однієї і тієї ж команди, з одними і тими ж залежностями та амбіціями, що були у їхніх попередників.

Здивувала мене (хоча, ні!) поява у цьому Кабміні Королевської. Такого смішного призначення в Україні ще не було. Я радий за Королевську, бо тепер у неї з’явиться можливість втілювати свої обіцянки, реалізувати свою «мрію» про те, що українці отримуватимуть європейську зарплату у тисячу євро, а пенсіонери — пенсію у 600 євро.

Новий уряд України

Перший віце-прем’єр-міністр — Сергій Арбузов

Віце-прем’єри — Юрій Бойко, Олександр Вілкул

Міністр закордонних справ — Леонід Кожара

Міністр оборони — Павло Лебедєв

Міністр внутрішніх справ — Віталій Захарченко

Міністр фінансів — Юрій Колобов

Міністр доходів і зборів — Олександр Клименко

Міністр юстиції — Олександр Лавринович

Міністр енергетики та вугільної промисловості — Едуард Ставицький

Міністр економічного розвитку і торгівлі — Ігор Прасолов

Міністр інфраструктури — Володимир Козак

Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства — Геннадій Темник

Міністр екології та природних ресурсів — Олег Проскуряков

Міністр соціальної політики — Наталія Королевська

Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій — Михайло Болотських

Міністр освіти — Дмитро Табачник

Міністр охорони здоров’я — Раїса Богатирьова

Міністр аграрної політики та продовольства — Микола Присяжнюк

Міністр Кабінету Міністрів — Олена Лукаш