Макрон розкритикував політичні альянси після першого туру місцевих виборів у Франції

За словами речниці уряду Мод Брежон, Макрон засудив виборчі стратегії, в яких «політична доцільність взяла гору над ідеологічними переконаннями». Президент наголосив, що домовленості між партіями заради перемоги у другому турі (який відбудеться 22 березня) не повинні призводити до зради засадничих республіканських принципів.

Ключові виклики політичної стабільності за результатами голосування:

• Альянси на лівому фланзі: Особливе занепокоєння викликала готовність Соціалістичної партії до союзів із радикальною LFI Жана-Люка Меланшона. Це найбільш відчутно у великих промислових центрах, як-от Тулуза (база авіагіганта Airbus) та Клермон-Ферран (центр Michelin), де ліві радикали отримали несподівано високу підтримку. На думку Макрона, така «легітимізація» радикалів посилює їх перед президентськими перегонами 2027 року.

• Криза «республіканського фронту» на правому фланзі: традиційна партія «Республіканці» фактично відмовилася від спільної стратегії протидії ультраправому «Національному об'єднанню». Замість заклику голосувати проти радикалів, лідер правоцентристів Бруно Ретайо залишив вибір на розсуд виборців.

• Битва за Ніццу: у п’ятому за величиною місті Франції чинний мер Крістіан Естрозі (союзник Макрона) опинився під загрозою поразки від Еріка Сіотті, який відкрито пішов на альянс із партією Марін Ле Пен. Ситуація в Ніцці стала символом руйнування бар'єрів між системними правими та ультраправими.

• Успіхи радикалів в інших містах: окрім півдня, ультраправі зміцнили позиції в Марселі та Перпіньяні, тоді як радикали з LFI продемонстрували силу в Ліллі та Рубе.

Ці вибори стали серйозним випробуванням для центристської коаліції Макрона, яка втратила частину підтримки в муніципалітетах. Президент дав зрозуміти, що вважає безвідповідальною поведінку партій, які заради збереження крісел мерів ідуть на угоди з силами, що раніше вважалися маргінальними, оскільки це може незворотно змінити політичний ландшафт Франції.