Крадіжка в Єлисейському палаці: «срібний стюард» продавав президентський фарфор на аукціонах

Розслідування, про яке повідомляє The Guardian та низка французьких медіа, виявило масштабні зникнення столового срібла та фарфору.

Головний інтендант палацу звернувся до правоохоронців після того, як виявив недостачу під час чергової інвентаризації. Збитки оцінюються у суму від 15 000 до 40 000 євро.

Під підозру потрапив 40-річний метрдотель (хранитель срібла) на ім'я Тома М. За версією слідства, він мав доступ до сховищ і підробляв інвентарні записи, щоб приховати крадіжки.

Зловмисник та його спільники виставляли вкрадені речі на популярних онлайн-платформах для перепродажу, як-от Vinted. Саме там представники Севрської мануфактури (постачальника посуду для палацу) впізнали унікальні предмети, які не призначені для вільного продажу.

Під час обшуків у квартирі, автівці та особистій шафці стюарда виявили близько 100 предметів. Серед них — елітний фарфор Sèvres, кришталеві келихи Baccarat, статуетка відомого ювеліра Рене Лаліка та навіть мідні каструлі з королівськими позначками.

•Одним із затриманих спільників виявився охоронець музею Лувр (Гіслен М.), який був пристрасним колекціонером антикваріату і, ймовірно, допомагав збувати крадене.

Вкрадені артефакти вже повернули до Єлисейського палацу.

Проте інцидент спричинив серйозну дискусію щодо протоколів безпеки в історичних будівлях Франції, особливо після нещодавнього гучного пограбування самого Лувру, де зловмисники викрали частину коштовностей Наполеона.

Троє підозрюваних постануть перед судом у лютому 2026 року. Їм інкримінують крадіжку майна, що є національним надбанням.

За французьким законодавством, це може загрожувати позбавленням волі терміном до 10 років та штрафом у розмірі € 150 000.

На час слідства підозрюваного було негайно звільнено з президентської резиденції.

Цей скандал став неприємним репутаційним ударом для адміністрації президента, особливо в контексті напружених міжнародних відносин, коли кожен офіційний прийом у палаці має демонструвати бездоганність французького етикету та надійність державних інституцій.