«Блокують кордон, щоб ускладнити Туску реалізацію його програми щодо України»

Польсько-українські відносини, які донедавна вважалися безхмарними, на радість ворогові переживають серйозну кризу, проходять нелегке випробування. Ось уже котрий тиждень наші відносини з братньою країною ускладнилися у сфері економічній — через блокування вантажних перевезень на дорогах від пунктів пропуску. Колони з кількома тисячами завмерлих українських фур розтягнулися поблизу кордону на багато кілометрів. В автомобільних чергах двоє українців померли. Уряд створив штаб допомоги водіям заблокованих автівок, їм підвозять продукти, воду, медикаменти. Руку допомоги простягнули і польські волонтери, зокрема священники.

Але водії однаково по­терпають, зокрема через відсутність елементар­них санітарно-гігієнічних умов. Польські протестувальники мо­тивують пікетування захис­том власних бізнесових інтере­сів, начебто дискримінаційною економічною політикою ЄС, не­добросовісною конкуренці­єю. Водночас обіцяли не пере­шкоджати рухові гуманітарних вантажів. Проте, як свідчать очевидці, трапляються випад­ки, коли польські перевізники і аграрії не пропускають тран­спорт з військовою допомогою для України, машини з пальним, що може спровокувати у нас де­фіцит нафтопродуктів. Напру­га сягнула апогею і може затяг­нутися ще не на один тиждень… Про глибинні причини цієї над­звичайної події у своєму комен­тарі для «Високого Замку» роз­мірковує колишній депутат польського Сейму, журналіст «Газети виборчої» Мирослав Чех.

Акція перевізників і фермерів незаконна

— У транспортної кризи на українсько-польському кордоні є дві складові. Одна з них — еко­номічна, хоча насправді протес­тувальників там дуже небагато, — каже пан Мирослав. — У поне­ділок я слухав репортера поль­ського радіо, що перебував на прикордонному переході «Яго­дин — Дорогуськ». Цей пере­хід спеціально збудували для того, щоб обслуговувати яко­мога більше вантажних переве­зень. Того дня там перебував і заступник міністра розвитку гро­мад, територій та інфраструк­тури України Сергій Деркач. За словами польського журналіста, польських протестувальників на місці було від сили п’ять-шість…

Насправді маємо справу з протестами невеликої части­ни польських перевізників, які в основному займалися переве­зеннями до білорусі і росії, а не до України. Основна вимога, яку вони висувають, — відмова Єв­ропейського Союзу від зняття дозволів для українських тран­спортників на перевезення з України до ЄС і у зворотному на­прямку. Ці претензії польські пе­ревізники адресують українській стороні, начебто від неї залежа­ло рішення Євросоюзу. Просто абсурд!

Усе це вказує на іншу, полі­тичну складову конфлікту. Про­тест польських перевізників став можливим через бездіяль­ність чинної наразі польської влади, поліції, інших служб, які мають забезпечувати порядок на кордоні. На кордоні з краї­ною, яка воює, якій ЄС і НАТО, членами яких є Польща, допо­магають. Відтак виникає запи­тання: чому став можливим та­кий протест у такий час? І чому теперішня польська влада до­пустила до блокування кордо­ну? Його важко назвати про­тестом! Це цілком безправна, незаконна дія.

За підсумками недавніх пар­ламентських виборів ниніш­нє польське керівництво втра­чає владу. Не хоче йти на жодні конфлікти з будь-якими група­ми інтересу чи професійними групами — бо для цієї влади ще триває час передвиборчої кам­панії. Ми пам’ятаємо також пев­ні антиукраїнські кроки й вислов­лювання з боку владної партії «Право і Справедливість». Так виглядає, що ці підходи у політи­ці ПіС зберігаються…

Тож друга складова блоку­вання на кордоні - і це озвучили організатори протестної акції - політична. Сказали, що чека­тимуть на уряд Дональда Тус­ка, тобто на лідера «Громадян­ської платформи», найбільшої опозиційної сили, яку підтри­мує коаліція чотирьох партій. Саме вони становлять біль­шість у польському парламен­ті, обрали президію двох палат — Сейму і Сенату. У кандида­та на посаду прем'єр-міністра Дональда Туска буде вотум до­віри, його оберуть у Сеймі. На­томість старт його діяльності на чолі уряду свідомо блокується з боку президента Анджея Дуди і ПіС, які роблять все у своєму вузькопартійному інтересі. На­скільки ця ситуація загрозли­ва для Польщі, показує хоч би те, що якась групка протесту­вальників, які блокують кордо­ни, діє проти інтересів Польщі. Це доводять цифри. Польський експорт до України впродовж останніх трьох кварталів поточ­ного року становив приблизно 38 млрд польських злотих — тоб­то порівняно з минулим роком зріс на 25 відсотків. Водночас імпорт з України зменшився десь на 20 млрд злотих. Тобто був чималий прибуток для поль­ської держави, для польсько­го бюджету. А тепер цей вигід­ний товарообмін між Польщею та Україною блокують. Це пра­цює проти польських виробни­ків, зокрема фермерів.

Нинішній протест так званих фермерів виглядає ще більшим абсурдом. Тому що їхні вимоги польський уряд виконав — є ем­барго на ввезення чотирьох ви­дів українського зерна. Але ці фермери виходять протестува­ти! Це чистий популізм!

Ще одна політична складо­ва протестів на кордоні поля­гає у тому, що організаторами блокування є представники від­верто проросійської політичної сили «Конфедерація». Не при­ховують, що не хочуть розви­тку добросусідських відносин між Польщею і Україною. Вва­жають, що Польща не повинна бути стороною під час війни ро­сії з Україною і повинна ревізу­вати політику підтримки україн­ців.

Туск прийде — порядок наведе?

— Коли до керма прийде Дональд Туск зі своїми со­юзниками у парламенті, про­блемне питання на україн­сько-польському кордоні буде розв’язано?

— Перед виборами, коли ста­ла зрозумілою політика ПіС на погіршення відносин з Украї­ною, Дональд Туск зібрав спе­ціальну нараду, де представив власну програму відроджен­ня добросусідських відносин між нашими країнами. Туск за­декларував, що відновить вій­ськову допомогу Україні, продо­вжить підтримувати українських біженців, сприятиме членству України в Євросоюзі й НАТО. Об'єктивно кажучи, нинішнє блокування кордону має полі­тичне підґрунтя, спрямоване на те, щоб ускладнити Тускові реалізацію його позитивної про­грами щодо України. Бо замість того, щоб втілювати її, Туск зму­шений буде займатися вирі­шенням конфліктної ситуації на кордоні. Він буде змушений діяти всупереч інтересам части­ни польських перевізників, фер­мерів. А це опоненти Туска, ПіС і «Конфедерація», використову­ватимуть у своїх політичних ці­лях. Вони заявлятимуть, що Туск не поліпшує ситуацію у країні, а йде всупереч інтересам Польщі. Вони вже про це кажуть. Ще не­має нового коаліційного уряду, а Туску докоряють, що він висту­пає проти польських інтересів… Цю політичну гру дуже легко прочитати, вона зрозуміла.

— І все ж можна сподіва­тися, що через кілька тижнів «розвидніється»?

— Так. Головним є те, що польські політичні сили сфор­мували більшість у парламенті й дуже хочуть підтримати Україну. Цим політичним силам інша частина польського політикуму не дає реалізувати ось цю їхню позитивну програму. От у чому проблема. Але, знаючи Дональ­да Туска, багатьох кандидатів до його майбутнього уряду, його соратників у Сеймі й Сенаті, я переконаний, що саме ця час­тина польського політикуму, зо­крема мільйони людей, які його підтримали, переможуть сьо­годнішні негаразди і негативи — і все повернеться у зрозумі­ле русло. Польща залишиться союзником України, дружньою їй країною. На початку широ­комасштабного вторгнення ро­сії поляки надали величезну до­помогу Україні, зокрема дали прихисток мільйонам біжен­ців. Приклад Польщі, коли про­сті наші громадяни прийняли у своїх помешканнях українських жінок з дітьми, старших людей, став прикладом для всієї Євро­пи. Нашу допомогу видно. Ми є країною, яку українці розуміють, які їй вдячні, до якої ставляться з величезною симпатією.

А тим часом…

Німецькі митники почали ма­сово зупиняти на кордоні ФРН вантажні фури і легкові машини з польською реєстрацією. За сло­вами очевидців, черги транспор­ту сягають 40 км. Вони такі ж вели­кі, як і біля українсько-польського кордону. Причин таких ретельних перевірок офіційно не повідомля­ють. За однією з версій, це може бути викликано великим напливом мігрантів до Німеччини. За іншою — бути «дзеркальною» відповід­дю Євросоюзу на протестні акції польських перевізників і фермерів біля кордону з Україною.