Китайський дракон «здувся»?

Обвал китайської біржі, паніка на фондових ринках, падіння індексу Доу Джонса... Людині без фінансової освіти розібратись у новинах про китайську кризу важко. Та й навіщо? Здавалося б, де ми, де Китай? Але глобальна криза 2008-2009 років почалась з банкрутства двох американських інвестбанків. А в результаті курс гривні в Україні обвалився з п’яти до восьми гривень за долар (були короткочасні стрибки і до 12 грн./дол.), збанкрутували кілька великих банків та будівельних корпорацій. І країна отримала перший стабілізаційний кредит від МВФ... То, може, і китайська криза по нас ударить?

Наприкінці минулого року у МВФ заявили, що економіка КНР вперше перегнала економіку США та стала найбільшою економікою світу. Обсяг виробництва за 2014 рік у Китаї становив 17,6 трлн. доларів, тоді як у США — 17,4 трлн. На Китай припадало 16,5% світової економіки, тоді як на США — 16,3%. Утім, китайська економіка суттєво відставала від американської за ефективністю. Якщо порівнювати ВВП на душу населення, то китайський показник — лише четверта частина від американського.

“Причини кризи в КНР — майже повтор кризи, що почалася 2007 року в США. Уряд занадто захопився ринком будівництва та створив на ньому «бульбашку», розширивши сукупний суверенний та корпоративний борг до 25 трлн. дол., тобто 283% від ВВП, — каже керівник аналітичної групи Da Vinci AG Анатолій Баронін. — Стрибок ринку будівництва підштовхнув стрімкий підйом фондового ринку Китаю, в який почали вкладати усі. Офіційний Пекін намагався підтримувати цей тренд - з метою дати людям заробити на акціях та вкласти в нерухомість, що залишалася недоступною через високі ціни. Таким чином була створена ще одна «бульбашка» - фондова, тому що грошовий потік був спрямований не на товари, а на інвестиції. Як наслідок, кількість товарів почала перевищувати попит. Китайський фінрегулятор вирішив піти найпростішим шляхом та девальвувати нацвалюту, що мало б підвищити конкурентоздатність експортних товарів та збільшити зовнішній попит, - аби не перегрівати ринок. Пекін рухається фактично за сценарієм США зразка 2007 року: початок проблем банківської структури, яка активно роздавала кредити, падіння акцій, скорочення виробництва”.

Сам по собі обвал китайських акцій не є “загальносвітовою” проблемою, вважають у лондонській агенції Capital Economics, оскільки іноземних інвестицій у Китаї не так багато. За даними агенції, іноземці володіють лише 2% китайських акцій. Але падіння китайської економіки позначиться насамперед на країнах, що постачають сировину. “Скорочення виробництва, можливе банкрутство частини реального сектору економіки призведе до скорочення попиту на сировину. Це, безумовно, вдарить по її постачальниках, — каже Анатолій Баронін. — Ті, хто переносив виробництво в Китай та розраховував на їх середній клас, що активно зростав, — теж програють. Пекін активно вкладався в активи за межа­ми КНР, а це значить, що можуть постраждати компанії, куплені китайськими інвесторами. Для України, окрім скорочення попиту на сировину (а це призведе до зменшення валютних надходжень в країну), існує ще й проблема зниження потенційних інвестиційних надходжень з боку Китаю в економіку України. Зате є ймовірність перенесення виробництв з території Китаю. З урахуванням Угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі України з ЄС наша держава може прийняти частину цих виробництв. Але це вимагає відповідних реформ у вітчизняній економіці”.