«Грузинська мрія»... Чи мрія злодіїв у законі?

Свій перший візит новопризначений прем’єр-міністр Грузії Бідзіна Іванішвілі, лідер політичної сили “Грузинська мрія”, що 1 жовтня прийшла до влади в Грузії, здійснив у Брюссель. У рамках цього візиту заплановано зустріч грузинського лідера з генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Рассмусеном. Останній напередодні зустрічі зробив заяву, яка навряд чи сподобалася Іванішвілі: “Я вкрай розчарований тим, що діється після виборів у Грузії. І не лише арештами політичних опонентів”.

Демократичну зміну влади в Грузії вітала вся світова громадськість. Хоча, згідно з прийнятими змінами до конституції Грузії, прем’єр-міністр, а не президент, буде фактичним лідером держави лише з наступного року, президент Михаїл Саакашвілі повністю усунувся від впливу на формування Кабміну та дозволив новообраному прем’єру Іванішвілі призначити навіть міністрів силових структур (хоча поки що призначення силовиків входить у повноваження президента). Зважаючи на це, можна було очікувати лояльного ставлення переможців до представників колишньої влади. Проте чимало міністрів Саакашвілі, побоюючись політичних переслідувань, покинули країну.

Під кримінал — за примус до зарядки

Покинув Грузію одразу після- виборів і один з найвідданіших сподвижників Саакашвілі- — екс-міністр внутрішніх справ Бачо Ахалая. Та нещодавно він повер-нувся на батьківщину. І був затриманий представниками про---куратури Грузії. І друзі, і недоброзичливці Ахалая очікували, що екс-міністрові висунуть звинувачення у важких злочинах. Адже коли він очолював міністерство внутрішніх справ, напередодні парламентських ви-борів у Грузії спалахнув скандал. Телеканали країни показали кадри, на яких демонструвалося, як у тюрмах катують людей, що належать до професійного злодійського світу. Хоча департамент виконання покарань підпорядкований мін’юс-ту, а не МВС Грузії, Бачо Аахалая тоді подав у відставку. При цьому зізнався, що жорстоке ставлення в тюрмах до злодіїв у законі було започатковане в Грузії тоді, коли він очолював департамент виконання покарань. (Після серпневої війни 2008 року Саакашвілі призначив Ахалая міністром оборони, а незадовго до виборів перевів його на посаду міністра внутрішніх справ).

Під час виборчих баталій пред-ставники тоді ще опозиційної “Гру-зинської мрії” звинувачували Ахалая і в багатомільйонних крадіжках коштів міноборони, і в незаконних діях поліції. Після перемоги “Грузинської мрії” жорсткій критиці піддав Ахалая лідер переможців Іванішвілі. Під час одного з перших виступів у парламенті почав виливати на соратника Саакашвілі стільки бруду, що не витримав один з представників відтепер вже парламентської меншості Давид Дарчіашвілі. “У 90-х роках, коли ви накопичували свої капітали в Росії, — нагадав він новообраному прем’єрові, — у Грузії тодішній міністр внутрішніх справ власноруч розстрілював людей. А ви вважаєте, що ті часи були кращими!”

Кримінальну справу проти- Аха-лая порушили за звинуваченням у “тортурах”. Конкретно екс-міністра звинувачують, повідомив його адвокат Давид Деканоїдзе, у... ляпасах, якими він, перебуваючи на посаді міністра оборони, буцімто “нагородив” на плацу шістьох солдатів.

Одразу після Ахалаї слідчі прокуратури Грузії затримали ще двох військових високопосадовців — начальника об’єднаного штабу збройних сил Грузії Георгія Каландадзе та командира 4-ї бригади Зураба Шаматава. Начальникові об’єднаного штабу (призначати та звільняти з цієї посади може лише президент Грузії) висунули офіційні звинувачення у “перевищенні повноважень”. Йдеться, пояснив адвокат генерала, про епізод 2010 року, коли Каландадзе наказав солдатам після відбою... зайнятися фізичною підготовкою.

«Сходняк» злодіїв обіцяв Іванішвілі зброю

Чимало грузинських аналітиків припускають, що затримання Бачі Ахалая замовив новій владі могутній клан грузинських злодіїв у законі. Адже одразу після приходу до влади президента Саакашвілі в Грузії почалася нещадна боротьба зі злодіями в законі, які насправді при підстаркуватому Шеварднадзе керували країною. У грузинське законодавство внесли поправки, які дозволяли кидати за ґрати лише за належність до злодійського клану.

Те, що Бідзіна Іванішвілі, який заробив свої мільярди в Росії у буремні дев’яності роки минулого століття, пов’язаний з кримінальним світом, підозрювали давно. Та напередодні парламентських виборів у Грузії французька жандармерія передала Тбілісі відеозаписи, таємно зроблені на злодійському “сходняку”, що відбувався у Франції. Участь у цьому збіговиську кримінальних авторитетів брав і представник Іванішвілі Гіоргі Хаіндрава. Із записів жандармерії Франції (ці відеокадри показали на грузинських телеканалах) випливає, що злодії в законі пообіцяли представникові Іванішвілі забезпечити його прихильників зброєю, створити воєнізовані загони та влаштувати під час виборів масові заворушення.

«Об’єктивність слідства»

Кілька днів тому з телеканалів Грузії кілька людей публічно заявили, що слідство примушує їх давати показання проти Ахалаї та армійської верхівки. Підприємець Манучар Дараселіа заявив, що слідчі погрожують йому ув’язненням, вимагаючи дати показання проти Ахалая, який буцімто побив когось у ресторані. Схожі заяви зробили кілька військовослужбовців 4-ї бригади. Вони розповіли, що слідчі примушують їх давати неправдиві показання проти затриманих командира бригади та начальника об’єднаного штабу збройних сил. Військові також розповіли, що спробували знайти солдатів, яких буцімто бив на плацу міністр Ахалая. Та з’ясувалося, що такі солдати у цій бригаді ніколи не служили...

Багатьох прихильників президента Саакашвілі дивує, що він, усе ще перебуваючи при владі, не чинить спротиву незаконним діям підлабузників Іванішвілі. Щоправда, минулого тижня пропрезидентська парламентська фракція “Єдиний національний рух” на знак протесту проти затримання Ахалая покинула засідання парламенту. Представники меншості заявили, що не повернуться до роботи, поки не припиняться політичні репресії. Та нову владу цей демарш не зупинив. Цього тижня “мрійники”, як називають у Грузії представників “Грузинської мрії”, зареєстрували в парламенті законопроект, яким передбачається пе-редати державну службу охорони з підпорядкування президента у підпорядкування кабміну.

Володимир ІВАНІДЗЕ, незалежний грузинський журналіст, який спеціалізується на розслідуваннях

Іванішвілі та його банк “Російський кредит” не просто пов’язані з деякими темними справами. Вони є невід’ємним складником цілої кримінальної епохи. Кримінальні авторитети відмивали гроші, користуючись схемами, в яких далеко не останню роль грав “Російський кредит”. Окрім іншого, цей банк обслуговував російських виробників зброї і продовжував це робити у 2008 році, коли йшла війна між Росією та Грузією. Знайомлячись з минулим Іванішвілі, починаєш розуміти, у чому причина масових атак на людей, які зламали хребет злодійській системі в Грузії. Ці люди примушували кримінальних авторитетів підмітати підлоги в камерах, а сьогодні їх самих переслідують. За цими переслідуваннями стоїть Іванішвілі, людина, життя якої немислиме без злодіїв у законі та їхнього “общака”.

Олександр ШУМІЛІН, директор Центру аналізу близькосхідних конфліктів (Росія)

У Грузії наразі ситуація двозначна в усіх аспектах. Іванішвілі — це гру-зинський гравець чи кремлівський ставленик? Іванішвілі — вибір грузинського народу чи злодійських угруповань, яких витіснив Саакашвілі, що знайшли притулок у Росії та Європі? Чи справді це вибір народу, чи ще вибір батьків мафії, з якими боровся президент Саакашвілі?