У Решетилівці шиють одяг для ЗСУ та патріотичні сувеніри

У місті Решетилівка Полтавської області народні майстрині шиють для ЗСУ одяг, а для лікарень, які приймають поранених — постіль. Також виготовляють сувеніри з патріотичними мотивами - синьо-жовтими прапорами, тризубом.

Журналістка “ВЗ” відвідала Всеукраїнський центр килимарства та вишивки у Решетилівці.

Решетилівка - одне з наймолодших міст на Полтавщині, що славиться народними промислами. Тут мешкають приблизно дев’ять тисяч осіб. Сьогодні Решетилівка приймає кількасот переселенців з сусідніх областей, де тривають бойові дії.

Очільниця міста Оксана Дядюнова (уродженка Алчевська Луганської області, через війну у 2014 році переселилася з сім'єю на Полтавщину) розповіла, що зараз у містечку є вимога для переселенців — офіційне працевлаштування. Більшість переселенців працюють на підприємствах Решетилівки.

Решетилівську вишивку номінували до списку ЮНЕСКО.

З 2019 року тут працює Всеукраїнський центр килимарства та вишивки. У музеї центру експонують кількадесят вишиванок з різних регіонів Полтавської області. Серед них є знаменита вишивка «білим по білому» (весільні рушники, чоловічі та жіночі сорочки). Також витвори килимарства з рослинним візерунком. Килими та вишиванки музею були внесені до національного списку переліку елементів нематеріальної культурної спадщини, і їх номінують на внесення до списку ЮНЕСКО.

Директор центру килимарства та вишивки Надія Вакуленко показує цех, де майстрині трудяться над одягом для ЗСУ. Каже, щотижня відсилають по кілька партій трусів. Їх виготовляють з екологічної тканини, з красивим візерунком і різних розмірів. Пані Надія — професійна швея. Шити для ЗСУ їй подобається значно більше, ніж сучасні костюми, бо відчуває, що робить у тилу свій внесок у перемогу.

“У нашому цеху злагоджена робота, - каже жінка. - Після того, як закрійниці зроблять свою роботу, ми шиємо на машинках, і через день готові вироби відправляють на фронт. Труси — із бавовняної тканини. Тканини мають бути дихаючі, екологічні”. Сувенірні значки на патріотичну тематику — родзинка цеху. Вони пошиті із цупкої тканини, виріб можна вішати на стіну або в машині, як декор. Ціна такого сувеніру — від ста гривень.

Про особливості вишивки Полтавщини

“У нашому центрі зібрані кращі вишивки Полтавщини. Плани - зібрати старовинні вишивки зі всієї України, - продовжує розмову Надія Вакуленко. - У тренді — білий стиль вишивки. Така сорочка підходить і для щоденного носіння. Її можна одягнути під кеди, кросівки чи балетки. Це має бути якісна лляна тканина або маркізет (легка, прозора бавовняна, або шовкова тканина полотняного переплетення, що виробляється з крученої пряжі). Її важко знайти, бо у дефіциті”.

Уточнила у Надії Вакуленко, як відрізнити полтавський варіант “біле по білому” від аналогів з інших регіонів України.

“Ознаки решетилівськоі вишивки “білим по білому” - в орнаменті є від п’яти технік вишивки. Сама тканина може бути ажурною. Наприклад, у нас є весільний рушник з ажурної тканини. Виріб нагадує решето, тому вишивка - решетилівська”.

Пані Надія одразу може відрізнити ручну роботу від машинної вишивки. Одного разу посперечалася з продавцем модного бутіка, який продавав “машинну” решетилівську вишивку за ціною виробу ручної роботи. У неї в родині вишивають всі, навіть чоловік. Вишивкою почали займатися у 90-х роках, коли в скрутний час потрібні були гроші.

Голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький сказав “ВЗ”, що в своїй колекції має вісім вишиванок “біле по білому”. Загалом у його гардеробі 15 сорочок з полтавським орнаментом.

Про килими Решетилівки

Не вишивкою єдиною. Центр славиться і експозицією килимів з автентичним полтавським орнаментом. На першому поверсі вироби експонують, на другому — вручну виготовляють. Над одним виробом трудяться чотири-п’ять майстринь. Ціна килимів - від 10 тисяч гривень за метр квадратний. Продають на замовлення, зазвичай килими готують для музейних експозицій.

У музеї також є колекція килимів майстрині з Решетилівки, лауреатки Шевченківської премії Надії Бабенко. Вона створювала традиційні для Полтавщини квіткові килими та унікальні килими-гобелени.

“1965 року жінка створила килим, який презентували в подарунок штабу ООН, - розповідає Надія Вакуленко. - У нашому музеї є копія цього килима”.