Вирок Януковичу стане ще одним юридичним аргументом України у її судових позовах проти Росії

Українці з великою увагою спостерігають за заочним судовим процесом над екс-президентом Віктором Януковичем, якого звинувачують у державній зраді. На минулому, 62-му за чергою, засіданні прокурори під час судових дебатів просили 15 років ув’язнення для екс-керівника країни. Захисники Януковича, відчуваючи близьке завершення процесу і негативний для їхнього клієнта вердикт, вкотре намагалися зірвати засідання, влаштували дебош у залі — шарпалися з поліцією, криками пробували заглушити виступ своїх опонентів. Судові дебати буде продовжено 12 вересня. А поки що — попередні враження про хід цього «процессу століття».

Виступ представників державного обвинувачення (у даному випадку — військових прокурорів Руслана Кравченка і Максима Крима) був насичений фактами, глибоко аргументований. Незважаючи на те, що стражам законності при виконанні своїх обов’язків не властиво висловлювати емоції, «публіцистичний» початок їхньої заключної промови був цілком доречним.

Процитуємо його. «Бог кожному дає свій шанс. Зробити світ навколо себе кращим, людей поряд — щасливішими. Такий шанс отримав і він — зробити Україну сильною та процвітаючою, а 45 мільйонів громадян — успішними. „Волею народу обраний президентом України, присягаю на вірність Україні, зобов’язуюсь дбати про добробут народу і благо Вітчизни, боронити суверенітет і незалежність України…“. Такими словами, поклавши руку на Конституцію і Святе Письмо — Пересопницьке Євангеліє, він урочисто клявся нам, дивлячись кожному у вічі. Йому повірили. Повірили військові та лікарі. Шахтарі та вчителі. Студенти і правоохоронці. Повірили у Львові та Донецьку. Києві та Севастополі. Рівному та Луганську. Мільйони українців довірили йому своє майбутнє… Протее він зрадив. Президент найбільшої країни в Європі, Верховний Головнокомандувач, Гарант Конституції Янукович Віктор Федорович зрадив свій народ…».

Ці вступні слова прокурорів передавали весь трагізм ситуації, в яку чотири роки тому втягнув український народ колишній горе-президент, підсилювали представлені докази. Опираючись на велику документальну базу, показання свідків, висновки експертів, прокурори довели: Янукович зрадив Україну, зробив це усвідомлено, а тому повинен понести заслужене покарання. З матеріалів справи чітко простежується: цей злочин екс-президент вчинив у змові з керівництвом країни-агресора, в його інтересах. Судячи зі звернень до Кремля, виступів на пресс-конференціях, ганебної втечі з валізами награбованого майна і коштів, докори сумління за вчинене Януковича не мучили…

Багато хто з українців запитує: а чи не надто ліберальною є міра відповідальності, яку обвинувачення пропонує застосувати до колишнього керівника держави? Представники ГПУ на це відповідають: нинішній процес для екс-президента — лише перший з кількох. Зокрема, незабаром Януковича чекає суд за розстріли на Майдані. Очікується, що під час цього процесу (досудове слідство вже завершується) обвинувачення клопотатиме перед судом про довічне ув’язнення екс-президента.

Ще донедавна противники постмайданної влади заявляли, що суд над Януковичем — «замовний», судді — «контрольовані Банковою», що рішення у цій справі буде «приурочено» до 27-ї річниці Незалежності. Хід подій спростував ці домисли. «Під дати» судову ухвалу ніхто не підганяє. Ніхто й не може спрогнозувати, коли сааме прозвучить судова ухвала.

На захисників Януковича ніхто не тисне — навпаки, їм дають змогу повністю реалізувати права підсудного і його адвокатів. Більше того, судова колегія виявляє дивовижну толерантність і стійкість, терплячи відверте затягування справи з боку захисників Януковича, закриваючи очі на їхню демонстративно хамську поведінку, неповагу до суду. Суд не зважився бодай оштрафувати порушників дисципліни у судовій залі, аби це не було потрактовано як тиск на підсудного.

Послухайте, що кажуть про цей процес аналітики:

Олександр Палій. Колись, 11 березня 2010 року, у день утворення «коаліції тушок», я в ефірі «5 каналу» сказав Гані Герман, що Янукович — клятвопорушник. Що він порушив присягу, дану на Євангелії, — а тому погано закінчить. Тоді Герман кричала до мене: «Що ви мелете?». Мене вигнали з роботи. Тепер бос Ганни Герман — у Ростові, «чефір» по годинах від ФСБ отримує. А сама Ганя Герман промишляє словоблуддям на каналі «Ньюзвонь», знайшовши собі нових господарів-україножерів…

Тарас Чорновіл. Адвокати Януковича зі шкіри вискакують, щоб затягнути процес до президентських виборів. Сподіваються на перемогу Тимошенко. Тоді вона (попри особисті порахунки з Януковичем за свій арешт та деякий період на зоні), на прохання з Москви, запропонувала б уже новому керівництву прокуратури тихенько відкликати звинувачення. Але надіюся, що ні Кремль та вигідні йому кандидати (кандидатки) не переможуть на наших виборах, і що адвокати Януковича не потопчуть остаточно право і здоровий глузд.

І ще про одне. Ми хочемо, щоб у нас суди були, як у США? Так от, там адвоката Сердюка з його компанією після першого ж вигуку вивели б із залу й оштрафували. Якби уявити, що адвокатам Януковича вдалося б розіграти в американському суді увесь цей балаган від початку й до кінця, то це завершилося б для них безумовною втратою адвокатських ліцензій, арештом та засудженням на реальний термін за особливо грубу неповагу до суду та перешкоджання судовому процесу. А наостанок — ще й штрафом на суму десь до кількасот тисяч доларів.

Коментар для «ВЗ»

Сергій Таран, директор Міжнародного інституту демократій

Рішення суду у цій справі матиме величезне значення для України. Насамперед, для її людей, які після Майдану ставили питання про справедливе, невідворотне покарання Януковича та інших представників його режиму. Для міжнародної аудиторії встановлення вини Януковича безпосередньо пов’язане із визнанням факту російської агресії в Україні. Саме він був тією людиною, яка закликала Кремль (і це всі почули в ООН) заводити свої війська у суверенну державу. Коли такі твердження лунали на рівні політичних заяв, це було тяжко використати у позовах України до Росії. Коли ж цей факт буде встановлено рішенням українського суду, це стане ще одним юридичним аргументом України у її судових позовах проти країни-агресора.