Расисти на футболі забили гол у ворота України

Багато хто з наших співвітчизників — майстер створювати собі проблеми на порожньому місці. Півбіди, якщо йдеться про побутові, малозначущі речі. Інша справа, коли чиясь «невинна забава», пуста витівка, елементарна дурість зачіпають авторитет країни, шкодять її інтересам, дискредитують державу, якій в умовах чужоземної агресії нелегко відбиватися від потужних інформаційних атак. Сказане стосується поведінки футбольних уболівальників, які під час недавнього матчу «Динамо» (Київ) — «Шахтар» (Донецьк) вдалися до провокаційних «театральних» дій на трибунах, які можна розцінити як прояв нетерпимості, расизму. Так, у всякому разі, їх уже назвали у зарубіжній пресі.

«Дербі» між непримиренними суперниками запам’яталося не тільки вулканом пристрастей на футбольному полі, а й на трибунах. Чимало з того, що демонстрували фани, було за межею фолу. Дехто із симпатиків уславленого клубу, де грають представники різних національностей, натягнув на обличчя білий з вирізом для очей ковпак ку-клукс-кланівців (членів расистських та терористичних організацій у США, які вдавалися до суду Лінча стосовно афроамериканців). На додачу до цього намалював... нацистську свастику. Хтось був у масці Гітлера (у секторі “Шахтаря”). Знавці поведінки “ультрас” звернули увагу, що на 88-й хвилині поєдинку (ця цифра ще й означає закодоване нацистське привітання) фанати обох команд синхронно запалили димові шашки. Неоднозначно було оцінено і банер з написом “100% білий” — складалося враження, що фани натякають на те, що у складі “Динамо” уже немає жодного чорношкірого гравця...

Цей “перфоманс” (начебто спеціально до “Євробачення” з його гаслом “Шануймо розмаїття!”) відбувався на очах присутнього на матчі інспектора УЄФА, який приїхав до Києва оцінювати, чи готова українська столиця навесні наступного року приймати фінал Ліги чемпіонів. Напевно в його рапорті був жирний знак оклику. Про вияв расизму на трибунах НСК “Олімпійський” написали британські The Sun і Daily Mail. Важко передбачити, яке покарання за ці виходки чекають на «Динамо», національну Федерацію футболу. Свого часу наш іменитий клуб уже потерпав від санкцій УЄФА, коли на трибунах гамселили чорношкірих фанів команди суперника. Наслідки расистських бешкетів кількох придурків досі відчуває “Арена Львів”, якій, крім великого штрафу, на весь відбірковий цикл до ЧС-2018 заборонили приймати матчі за участі збірної України.

Здавалося би, навчені гірким досвідом, у патріотичному фанівському середовищі більше не допустять таких “НП”. А якщо хтось і намагатиметься їх спровокувати — вчасно спам’ятають, поставлять на місце. Та ні ж бо — знову спричинили скандал. Підставили Україну ефектно. Так, щоб запам’яталося надовго? Можна лишень уявити, як після цього потирають руки “наші воріженьки”, які матимуть новий козир у брудній роботі зі знечорнення України. Ким після цього назвати оцих “друзів “Динамо”, які всій Україні зробили таку велику прикрість? Точніше — підлість. Керівництво київського клубу звернулося у поліцію із заявою про вчинення злочину (виготовлення, поширення нацистської символіки та пропаганда тоталітарних режимів). Як на мене — це лише стрясання повітря. Подібна дикість неминуче повторюватиметься, якщо суспільство буде терпимим до всякого роду “білих братств” на стадіонах.

Коментарі для «ВЗ»

Олександр ПАЛІЙ, політолог, історик

Гадаю, без ворожого (ймовірно — російського фінансування) тут не обійшлося. Не виключаю, що воно відбувалося через десяті руки. Треба визнати: серед наших спортивних уболівальників є чимало нігілістичних, “пофігістськи” налаштованих, позбавлених патріотизму людей, у яких існують проблеми з грошима. І ворог цим користається…

Іван ВЕРБИЦЬКИЙ, спортивний журналіст

У цій історії не треба шукати спланованої антиукраїнської акції. Хто хоч трішки “поварився” у фанатському середовищі, знає суть його людей. Багато хто з них пройшов АТО, повернувся з фронту, це доброзичливі у побуті хлопці. Іноді їм хочеться виділитися, розважитися, подуріти. Якщо хтось вважає їх фашистами, то це зовсім не так. Оці шоу на трибунах — один з елементів власного самовираження. Це їхня фішка. Якоїсь ідеологічної складової там немає. Я часто спілкуюся з цими фанатами і знаю, що багато хто з них має друзів серед представників інших національностей, активно з ними спілкується. Ці хлопці підтримують і баскетбольну команду “Будівельник”, де зараз грають троє чорношкірих гравців.

Це такі собі “фріки”. З одного боку, на трибуні була людина в одязі ку-клукс-кланівця, яка намалювала собі свастику на голові, а з іншого — був фан у масці Путіна з тією ж свастикою. Якби йшлося про російську провокацію, то Путіна там точно не було би. Зрештою, це — по­одинокі випадки. Щодо гасла “100% білий”... Свого часу у динамівських фанів була акція “100% чорний”. Всі вони приходили у чорному одязі... Зараз серед уболівальників стала популярною так звана “аргентина”, коли з трибун кидають білі папірці, конфеті. В Аргентині ці предмети мають білий колір. Тут не слід вбачати расистського смислу...

А щодо того, що на Заході висловлюють стурбованість “расистськими виходками” в Україні, то краще нехай би там належно реагували на вторгнення Росії в Україну і Сирію, активно впливали на окупанта... Хоча, правду кажучи, мені іноді тяжко зрозуміти, чим керуються деякі фани, які вдаються ось до таких кроків. Коли ти приходиш на стадіон і хочеш допомогти своїй команді — але вдягаєш оці ку-клукс-кланівсьі ковпаки, розуміючи, що це — заборонено, що після цього буде дискваліфікація, можливо, на міжнародному рівні — то це не що інше, як дурість. По-іншому назвати не можна.

Іван ЯРЕМКО, дослідник українського спорту

Переконаний, що це робиться з відома певних антидинамівських, антиукраїнських сил. Гра “Динамо” і “Шахтаря” викликає велике зацікавлення, її транслюють для мільйонів людей. Побачивши подібні “цирки” на трибунах, людина, яка не знає, що насправді відбувається в Україні, думає, що у нас така нетерпимість справді є. Цих нерозумних фанатів хтось підштовхує до неправомірних дій. Можливо, навіть платить їм. Свого часу такі радикали були і на стадіоні у Львові. Те, що ми побачили на матчі “Динамо” — “Шахтар”, є нічим іншим, як підготовленою акцією для удару по іміджу вітчизняного футболу, нашої держави загалом. Що робити? Треба працювати з фанами. В їхніх середовищах мають бути представники клубів, “агенти впливу”, які роз’яснювали б, як правильно підтримати рідну команду і чим може обернутися “самодіяльність” на зразок тієї, що ми побачили на матчі киян і донеччан.

Фото Daily Mail