По кому насправді вдарила торгова блокада

Завтра, 22 березня, минає перший тиждень з початку офіційно оголошеної українською владою торговельної блокади окремих районів Донецької і Луганської областей (ОРДЛО). Прихильники цього кроку з числа політиків б’ють у литаври, заявляючи, що своїми радикальними діями змусили керівництво держави прислухатися до їхніх “патріотичних” вимог. Переконані у правильності власних дій. Мовляв, це повинно пришвидшити перемогу над ворогом. А от у президента, в урядових структурах, де тривалий час утримувалися “рубати з плеча”, б’ють на сполох: за політичний авантюризм Україні доведеться заплатити дорогу ціну. Уже платимо…

В ейфорійному настрої перебуває найактивніший учасник торговельної блокади, народний депутат Володимир Парасюк. Тим, хто сумнівається в її доцільності, “розкриває очі”: “Ідея торговельної блокади, - це як камінь у руках Давида у протистоянні проти Голіафа. Давид - це народ України, а Голіаф - зрадницька і прогнила система на чолі з корупціонерами. Можна бути в меншості і не таким сильним, як противник, але головне - щиро вірити у камінь, який міцно тримаєш у руках”, - заявив колишній “сотник Майдану”. І підсумував: “Люди, вірте в себе. Ідея всесильна”.

Солідарний з ним і військово-політичний експерт, лідер громадянської ініціативи “Права справа”, виходець з Луганська Дмитро Снегирьов. Він каже, що заяви українських чиновників про те, що вітчизняна економіка не витримає товарної блокади Донбасу, позбавлені підстав, оскільки Україна витрачає на підтримку окупованого регіону вдвічі більше коштів, ніж заробляє там.

“За інформацією СБУ, - каже пан Снегирьов, - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованих територіях і здійснюють там свою фінансово-господарську діяльність, перерахували в український бюджет податків на 31 млрд. гривень. Ця теза використовується урядом як аргумент у питанні доцільності економічних зв’язків з окупованими територіями. Водночас чомусь не афішується інформація про те, що тільки за спожиту електроенергію окуповані території заборгували 24 млрд. гривень. Борг Луганська за воду становить 270 млн. гривень - у той час, як на рахунку Попаснянського водоканалу - підприємства, що здійснює водопостачання на окуповані території, зараховано лише 20 млн. гривень. А розташований на окупованих територіях Алчевський меткомбінат, який називають одним із найбільших платників податків, заборгував українській стороні тільки за електроенергію 700 млн. гривень.

Для обґрунтування своєї позиції Дмитро Снегирьов також наводить приклад Алчевського меткомбінату, який належить російському власнику — «Внешэкономбанку», головою наглядової ради якого є глава російського уряду Дмитро Медведєв. За несплату спожитої цим підприємством електроенергії заблоковано рахунки українського підприємства, яке постачає йому електроенергію. “Саме підприємство перейшло на триденний робочий тиждень, але доля українських робітників цього підприємства, зауважує експерт, чомусь не викликає занепокоєння у прихильників ідеї збереження торгових відносин з окупованими територіями”.

Однак практика не така переконлива, як революційна публіцистика. Із запровадженням торговельної блокади напряму пов’язують несподівану затримку обіцяної позики від Міжнародного валютного фонду, яка так була потрібна нам для підтримки вітчизняної економіки, стабілізації валютного курсу. Про такий причинно-наслідковий взаємозв’язок заявив у понеділок президент України Петро Порошенко під час засідання Ради регіонального розвитку. Глава держави переповів іронічну репліку одного з учасників цього зібрання. Мовляв, тепер, щоб випросити цей транш від МВФ, треба відрядити до Вашингтона як спецпредставника Андрія Івановича (Садового — голову партії “Самопоміч”, яка підтримала блокаду), Семенченка (позафракційний нардеп) і Юлію Тимошенко разом із Парасюком. “Якщо “Самопоміч” організувала блокаду, то хай би і виправляла її наслідки”, - заявив президент, наголосивши на тому, що Україні загрожує “отаманщина та анархія”. Організаторів блокади Петро Порошенко назвав “майстрами піару”: “Вони дурили суспільство. Яка блокада, коли там дірка в кордоні, у тому числі з РФ у сотні кілометрів? Насправді все це виявилося спецоперацією, щоб виштовхати окуповані райони Донбасу у Російську Федерацію”. За словами глави держави, Київ змушений був здійснювати товарний обмін з українськими заводами на окупованій території, які змогли залишитися в правовому полі України. Тепер же ці підприємства втрачено…

Петро Порошенко спрогнозував, що обмежений обмін товарами з ОРДЛО може відновитися, як тільки Росія та її маріонетки повернуть українським власникам і українській державі вкрадені заводи. Бо внаслідок блокади Україна втратила останню сферу впливу на ці території. “Для тих, хто хоче відштовхнути і подарувати ці землі Путіну, — це абсолютно прийнятна стратегія. Для тих, хто хоче, щоб ці підприємства і ця стратегія була якорем, який тримає окуповані території, надією повернутися Україні, це питання життя і смерті”, - заявив президент.

Про те, як негативно вдарила торговельна блокада по вітчизняній економіці, розповів і голова Національної комісії з держрегулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк. За його словами, через наслідки блокади тепер, замість того, щоб, як раніше було заплановано, зменшити гуртово-ринкову ціну на електроенергію на 5,8 відсотка, з 1 квітня її доведеться збільшити на 1%.

Коментар для «ВЗ»

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Оголошена на РНБОУ торгова блокада - вимушений крок. Це реакція на те, що сепаратисти (а насправді - Росія) загарбали українські підприємства на окупованій території і припинили виплату Україні податків і військового збору на загальну суму близько 33 млрд. грн. на рік у показниках 2016 р. По суті, Росія використала “блокадників” для того, щоб створити відповідний інформаційний шум, і щоб ця операція закінчилася для них без санкцій. За фактом, блокадники серйозно допомогли Росії. Україна залишиться без податків, без додаткової вартості від використання донбаського вугілля. І з проблемами для української енергетики. А Росія цієї “блокади” так і не помітила, навіть не звільнила заручників. Арифметика дуже проста. Якщо ви, усвідомлюючи, що економіка України вдесятеро менша за ворожу, готові шкодити власній економіці, коли шкода ворогу буде щонайменше вдесятеро більшою, - то ви патріот. А якщо ви шкодите економіці Україні так, що в її енергетиці запроваджено надзвичайний стан, а ворог (Росія, а не якась там Орділа) цього й не помічає, - то ви на ворожому боці.

Українській енергетиці буде нелегко. ВВП може втратити до 2% росту (тобто замість досить стрімкого росту у 2017-му можемо отримати стагнацію). Красномовна деталь: експорт українських товарів у січні 2017 року склав $ 3,03 млрд., що на 48,1% більше, ніж у січні 2016 року. Саме така динаміка української економіки й викликала шок у Кремлі. Та, відповідно, “блокаду”, організовану руками тих, хто згодився бути обдуреним під патріотичними гаслами, а насправді — погодився грати на ворожому боці. “Торгівля на крові” - це під гаслами про загиблих хлопців допомагати країні, яка їх убила…

Які ще наслідки блокади? Більшість підприємств на Донбасі буде знищено або вивезено в Росію. Бо продавати свою продукцію за кордон, крім Росії, у промислових кількостях вони не зможуть. Власне тому, заради цієї можливості експорту, вони й платили ці три роки данину Україні в бюджет і навіть військовий збір. Але Росію знищення Донбасу мало хвилює, нічого вона там додатково не фінансуватиме, крім війни. Їй цілком байдуже, їстимуть жителі Донбасу листя чи траву. А справжнім патріотам ця історія буде уроком: думати про інтереси країни - дуже патріотично. А то дико виходить: хлопці віддавали життя за Україну, а декому заради неї важко просто подумати...