Обирай, не обирай, а губернатори все одно – «президентські».
Після ухвалення Закону «Про державну службу» прописана у ньому норма про призначення чиновників виключно на конкурсній основі навіть затятих скептиків змусила засумніватися: «А раптом спрацює, і перепусткою на чиновницьку посаду буде не колір партквитка, а освіченість і професіоналізм?». Але вже після дебютного конкурсу на губернаторську вакансію виникли підозри щодо його об’єктивності. Коли озвучили прізвище найдостойнішого з претендентів на портфель очільника Миколаївської облдержадміністрації, мову відняло. Серед 32 кандидатів перемогу віддали нардепу Олексію Савченку. Поява цього товстосума-шансоніста на кастингах шоу «Україна має таланти» чи «Як стати мільйонером» викликала б менше запитань, ніж його «балотування» у губернатори (та ще й області, до якої Савченко жодного стосунку не має). Тінню на результати конкурсу стала і партійна орієнтація Савченка — на президентську «Солідарність». Коли ж і на наступних кастингах на губернаторські посади перемогу присудили двом «порошенківцям» та протеже колишнього першого заступника глави президентської Адміністрації, у «совпадєніє» хіба що наївні увірували. Поки на Банковій потирали руки, насолоджуючись черговим «розводом котят» (махлюванням із Законом «Про держслужбу»), обурені члени конкурсної комісії (совісних аж двоє з 11 знайшлося) усю малину зіпсували. Публічно та ще й з «перченими» подробицями своє «фе» висловили.
Комісія «при президентові» визначатиме переможців конкурсу
Ще порошенківський підпис під «єретичним» законом «Про держслужбу» (який ухвалили для «галочки» перед Євросоюзом — під 600 мільйонів євро фінансової допомоги) не висох, а президентські «уми» вже мудрували, що б зробити, аби де-факто призначення голів місцевих адміністрацій залишилося парафією Банкової. Досі ж як було: потрібну кандидатуру спускали з АП, у Кабміні чемно підписувалися під нею та повертали папірець на підпис президентові. Називалося це призначенням за поданням Кабінету Міністрів, хоча насправді уряд у цій схемі був не подавачем, а виконавцем президентської волі.
У новому Законі «Про держслужбу» процедуру переписали: достойників на посади визначають за результатами конкурсу, а далі з подачі конкурсної комісії (у складі представників президента, Верховної Ради, уряду та громадськості) Кабмін вносить подання на призначення президентові. Вже через два місяці після вступу у силу революційного Закону «Про держслужбу» через Верховну Раду протягнули «потрібну» поправку до нього. Таку, щоб від прогресивної норми про призначення голів місцевих адміністрацій на конкурсній основі лише красивий фантик залишився. У законопроекті за підписами нардепа від БПП Артура Герасимова (він же — представник президента у Верховній Раді) і «фронтовика» Андрія Реки прописано, що конкурс на зайняття посад голів місцевих адміністрацій проводитиме комісія, персональний склад якої затверджує президент. І хоча пропозиції щодо третини членів комісії обіцяють закріпити за Кабміном, «правильному» складу президентського журі це аж ніяк не загрожує. Комісія «при президентові» визначатиме переможців конкурсу, далі — надсилатиме документи у Кабмін, щоб той вніс подання на Банкову. Зручна схема, яка дозволить президентові призначати голів місцевих адміністрацій ніби за Конституцією і новим Законом «Про держслужбу», але на старий лад.
Партквиток «Солідарності» —
на вагу оксфордського диплома
Поки законопроект зі згаданими поправками чекав розгляду у другому читанні, на Банковій вирішили не гаяти часу і заповнити наявні губернаторські вакансії «потрібними» людьми. Журі (конкурсну Комісію з питань вищого корпусу державної служби) зібрали, як Закон «Про держслужбу» велить. Персональний склад затвердили урядовою постановою. За посадою включили у комісію голову Національного агентства з питань державної служби Костянтина Ващенка та очільницю Нацагентства з питань запобігання корупції Наталію Корчак. Від Банкової делегували керівника Головного департаменту регіональної та кадрової політики Адміністрації президента Наталію Анненкову, від Кабміну — голову Держагентства з питань електронного урядування Олександра Риженка. За громадсько-науковою квотою до складу комісії увійшли голова правління «Центру політико-правових реформ» Ігор Коліушко, виконавчий директор Благодійного фонду «Творчий центр ТЦК» Володимир Купрій, професор Чернігівського національного технологічного університету Ольга Руденко та заступник директора Інституту законодавства Верховної Ради Артем Янчук. «Засідателями» стали також голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, представниця Центрального комітету Профспілки працівників держустанов Тетяна Нікітіна та заступник гендиректора Федерації роботодавців України Родіон Колишко.
Комісія — при Кабміні, а ось оргпитаннями зайнялися на Банковій. Оголошують конкурси на посади голів місцевих адміністрацій розпорядженням президента, і навіть конкурсні умови — під президентським грифом. Серед вимог до професійних знань претендентів на адмінпортфелі не забули прописати пункт, який велить визубрити президентський курс «Жити по-новому». Казенною мовою це називається «оперування інформацією щодо стану реалізації проголошених президентом реформ». А хто найкраще орієнтується в обіцяному Гарантом «пакращенні»? Правильно — люди з президентського оточення чи партії. А про ситуацію у конкретній області чи районі хто краще знає? Так точно — люди, які «варяться» в адмінсистемі. Ось і виходить, що яким би освіченим і розумним не був «кандидат з вулиці», правила конкурсу прописані так, що дають фору «системним кандидатам». А квиток президентської партії чи наявність вхожого на Банкову покровителя — негласні додаткові бали.
Судіть самі: конкурс на очільника Миколаївщини виграв нардеп з фракції «БПП» Олексій Савченко; у кастингу на голову Харківської ОДА перемогла перша заступниця губернатора Юлія Світлична, яка очолювала фракцію «Солідарності» у Харківській облраді; на керманича Житомирської облдержадміністрації — губернаторський зам Ігор Гундич, якого називають людиною колишнього першого заступника глави президентської Адміністрації, а нині — віце-прем’єра Геннадія Зубка (на минулих місцевих виборах Гундич, нагадують житомирські ЗМІ, очолював у Житомирі штаб «Солідарності»). Здогадайтеся з трьох разів, представник якої парторієнтації став найдостойнішим у конкурсі на посаду керманича Київської області. Знайомтеся — депутат Київської облради від «Солідарності», голова Вишгородської райдержадміністрації Олександр Горган.
Хтось з грамотністю не дружить, хтось — з комп’ютером
Чи всі з переможців конкурсів блищали знаннями і кмітливістю, чесно заслуживши першість? Ось що після одного з засідань конкурсної комісії написав у Facebook Ігор Коліушко: «Маю препаскудний настрій. Звичайно, оцінювання кандидатів членами комісії завжди міститиме частку суб’єктивізму. Але що робити, коли один з претендентів на посаду виглядає не лише явно слабшим від конкурента, а просто безпорадно, шість членів комісії ставлять йому найвищий бал, і він перемагає?».
Серед «передовиків» на губернаторство особливо відзначився Олексій Савченко. Зі слів Ігоря Коліушка, нардеп (а нині вже — губернатор) використовував у своєму виступі слайди з тезами, де ледь не у кожному другому слові була помилка.
Доходило і до повного абсурду, коли кандидати на посаду голів місцевих адміністрацій не складали тестові завдання лише тому, що не знали, як до комп’ютера підступитися. «Я в шоці! — написав у Facebook з цього приводу член конкурсної комісії Володимир Купрій. — Претендувати на посаду вищого корпусу держслужби й елементарно не вміти набрати текст на компі?».
Коментар для «ВЗ»
Ігор КОЛІУШКО, член Комісії з питань вищого корпусу державної служби
- Чи була реакція на вашу гнівну критику?
- Після того, як написав свій критичний пост, здається, всі члени комісії почали більш вимогливо і відповідально ставитися до оцінювання кандидатів. Інколи це буває об’єктивно складно. Збираємося по два-три дні щотижня, сидимо з ранку до вечора (робота — на громадських засадах). Відповідно часто виникають ситуації, що чогось не встигаєш — заглянути, почитати, аби мати більше інформації.
- Чотири «губернаторські» конкурси — й у всіх переможцями вийшли люди, які мають стосунок до президентської партії. Як це пояснити?
- У мене склалося враження, що влада готується до цих конкурсів. Наразі важко з упевненістю сказати, як. Але точно можу сказати, що претендент, який переміг, наприклад, у конкурсі на голову Київської ОДА, був одним з двох- трьох найсильніших.
- А попередні? Та ж Юлія Світлична, яку вже призначили головою Харківської ОДА (у свої 32 вона — наймолодша з губернаторів)?
- На цьому конкурсі усі кандидати були слабкі... Траплялися ситуації, коли конкурс на посади голів райдержадміністрацій взагалі не відбувся: ті, хто подався, настільки погано виконали завдання, що отримали непрохідні бали.
Правила проведення цих конкурсів дають суттєву перевагу тим, хто вже працює в органах влади, на посадах заступників і так далі. Ці люди мають можливість краще продемонструвати обізнаність із ситуацією. Конкурсна комісія боїться поставити вищі бали комусь іншому, якщо пропонує щось принципово нове (потрібно бути фахівцем у відповідній сфері, щоб оцінити новації). З цим треба щось робити. Наприкінці року підіб’ємо підсумки і, можливо, запропонуємо певні вдосконалення.
- А що вирішили з пропозицією оприлюднювати результати поіменного голосування членів комісії (щоб був доступ до інформації, хто за якого кандидата і як голосував)?
- Питання про те, щоб викладати цю інформацію на сайт, наразі відклали. Оскільки це технічно складно: багато таблиць, потрібні роз’яснення, що всі ці цифри означають. Але якщо хтось хоче перевірити, як обирали кандидатів на ту чи іншу посаду, комісія готова надати таку інформацію на запит.
