Печерський суд не хоче судити Єфремова... Боїться?

У потоці політичних новин це повідомлення пройшло майже непоміченим. Але воно заслуговує на увагу тих, хто переживає за українські реформи. Мало б їх насторожити, мобілізувати. А новина така: усі до одного судді Печерського райсуду Києва відмовилися розглядати кримінальне провадження проти колишнього голови парламентської фракції Партії регіонів Олександра Єфремова та його колег - Олександра Стояна та Сергія Гордієнка. Боягузливі служителі Феміди з Печерська звернулися до Апеляційного суду столиці з проханням віддати цю справу до іншого суду. Іншими словами — вмили руки...

Єфремова і Ко звинувачують у тому, що, зловживаючи службовим становищем, вони фальсифікували прийняття диктаторських законів, які Верхов­на Рада часів Януковича ухвалила 16 січня 2014 року, тим самим спровокувавши розстріл учасників Революції гідності. Звинувачення більш ніж серйозне.

А ще Єфремову інкримінують зловживання владою, тиск на службових осіб, внаслідок чого фірми, підконтрольні цьому екс-депутатові, свого часу неабияк нажилися на тендерах, які проводили на державному підприємстві “Луганськвугілля”. Єфремова також звинувачують у розпалюванні національної ворожнечі. Були повідомлення про його причетність і до фінансування сепаратизму...

Майже два роки, протягом яких велося розслідування — більш ніж достатній час для того, щоб довести факт злочину, покарати винних. Справедливих вироків, які обіцяли спільноті ті, що у Києві представляють верховну владу, чекало все українство. Проте виявилося, що, попри низку розрекламованих жорстких законів, створення додаткових правових інституцій, встановлювати істину у нас немає кому. Немає на це політичної волі, а звідси — і всього похідного. Одні, так би мовити, сторожі закону, “теляться” зі збором доказів, через що значну частину їх втрачено. Інші обирають надто лояльні запобіжні заходи до потенційних злочинців, внаслідок чого ті накивали п’ятами з України. Інші — ніяк не “розкочегаряться”, лише імітують бурхливу діяльність. Ще інші не вміють (чи не хочуть) розпорядитися переконливим фактажем, який таки вдалося роздобути. Що це, як не кругова порука, картельна змова у правоохоронному середовищі?

Зрозуміло одне: судді Печерського (як його називають з іронією - “найсправедливішого в Україні”) суду не збираються судити вчорашню владу. І це попри те, що “позавчорашню” владу (Тимошенко, Луценка та інших) вони судили з великим задоволенням, не цуралися приймати абсурдні рішення, які європейські суди визнавали незаконними. Небажання давати оцінку діянням Єфремова і його “сотоваріщам” можна пояснити лише одним: живучістю старої системи, конфліктом інтересів у ній. За часів Януковича за одним лише дзвінком з Банкової судді, забувши про присягу і совість, ретельно виконували всі вказівки “верхів”. Не треба й гадати, що робили це за винагороду — чи то за просування по службі, “поліпшення житлових умов”, підвищення зарплатні, окремі гонорари у конвертах. Або ж в обмін на те, що “верхи” не цікавитимуться походженням суддівських котеджів, дорогих авто та інших надмірних благ. То як після такої “партнерської співпраці” судити тих, хто тобі “давав жити”?

Очевидним є саботаж не тільки з боку людей у суддівських мантіях, а й у прокурорських, міліцейських (чи то пак — поліцейських) мундирах. Люди, які виборювали свободу на Майдані, хочуть бачити результати розслідування діянь команди Януковича-Азарова. А результатів — мізер! Через це європейські інстанції уже попередили українську владу: якщо найближчим часом вона не надасть переконливого компромату на екс-чиновників, Захід змушений буде зняти санкції з маєтків і банківських рахунків “колишніх”.

Уже є перші тривожні дзвіночки. Єврокомісія, по суті, відбілила колишнього міністра охорони здоров’я Раїсу Богатирьову: бо її коштів у західних банках, про які твердили наші слідчі, не знайшла. Знято санкції з “головного юриста” Банкової Портнова. Вийшла сухою з води Лукаш. Обіцяють ось-ось відновити своє “реноме” Азаров, Арбузов, Клюєв та інші. Ще більш шокуюча новина надійшла з Генпрокуратури: за повідом­ленням передачі “Наші гроші”, закрито справу проти ще одного одіозного “регіонала” Юрія Єнакієвського, якого звинувачували у розкраданні “кіотських” коштів...

З-під вогню виводять і самих суддів, які скомпрометували себе багатьма неправосудними рішеннями. Ось уже який місяць ніяк не сядуть на лаву підсудних Оксана Царевич, Віктор Кицюк, Сергій Вовк, які топталися по правосуддю. Свої своїх не здають?

У цій ситуації дивує одне: чому за такого колективного спротиву Системи у постмайданного керівництва країни немає “лому”, який би зруйнували цю стару Систему?

А тим часом...

Кабмін створив Державне бюро розслідувань та затвердив шістьох з дев’яти членів конкурсної комісії (ще трьох її членів має запропонувати парламент). Перше засідання комісії призначене на 1 березня. Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, воно розслідуватиме кримінальні провадження, в яких фігурують правоохоронці, судді і найвищі службовці (від міністрів до начальників главків).

Коментар для «ВЗ»

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Думаю, саботаж у Печерському райсуді зумовлений тим, що судді одночасно бояться і “регіоналів”, які мають безліч компромату на кожного зі служителів Феміди, і громадськості. Тобто судді не здатні належно виконувати свої обов’язки. Тому цей суд слід ліквідувати — лікуванню він не підлягає. За Конституцією, глава держави має право утворювати суди у визначеному законом порядку. А замість Печерського варто було б утворити інший суд. Можливо, з новою назвою... А загалом — потрібні рішучі зміни. Судова реформа зараз лежить у парламенті. Вона не бездоганна, але значно краща від “правосуддя”, яке маємо нині. Ухвалювати її слід терміново.