Ахметов взяв Маріуполь без бою

Жовтневий зрив виборів у Маріуполі (як і у Красноармійську, боком вилізли чисельні скандали з бюлетенями) лише відтермінував перемогу тут «папєрєдніків». Зрештою, те, що столиця метімперії Рината Ахметова і після виборів залишиться його вотчиною, навряд чи хтось сумнівався. Залишалося лише дочекатися, в який результат обрамлять маріупольську «вікторію» Ахметова — з «опблоківською» більшістю у міській раді чи без.

Мерські вибори у Маріуполі обставили як гру у наперстки з двома стаканчиками, під кожним з яких — виграшна для Ахметова кулька. Як не крути, все одно вгадаєш. Під одним стаканчиком — ставленик Ахметова Вадим Бойченко (топ-менеджер Маріупольського меткомбінату імені Ілліча). Під іншим - «запасна» кандидатура Юрія Тернавського, який безпосередньо хоч і не значиться в ахметовській обоймі, проте у разі перемоги точно не відмовився б від заманливої пропозиції «дружити інтересами». За таких розкладів післявиборчий монолог Тернавського про фальсифікацію волевиявлення у Маріуполі й «оболванювання городян Партією регіонів» виглядає як сценка у театрі одного актора. Чи, може, «запасник» образився, що у сумнівному екзит-полі його посадили не на другу, а лише на третю сходинку, пропустивши вперед кандидата від партії-новачка «Сила людей» Максима Бородіна? Загалом виданий на-гора рейтинг виглядає так: у Бойченка — 71,7%, у Бородіна — 9,5%, у Тернавського — 7,2%.

Згаданий екзит-пол, який проводила компанія Research and Branding Group, був єдиним. Тож порівняти його результати можна буде хіба що з офіційними підсумками перегонів. Проте оприлюднені соцконторою цифри одразу ж насторожили тих, хто знає, що це за фірма і хто її засновник. «Батько» R&B Group Євген Копатько був не лише помічений у трудах на благо Партії регіонів, а й «прославився» кримською регалією від Гобліна-Аксьонова. Ще у серпні Центр журналістських розслідувань оприлюднив інформацію про включення Копатька до складу експертно-консультативної ради при кримському лжепрем’єрові.

«Відмоніторили» у R&B Group і волевиявлення маріу­польців на виборах до міськ­ради. Картинку видали лише з двома партіями на п’єдесталі пошани: «золото» - в «Опозиційного блоку» (66,5%), «сріб­ло» - у «Сили людей» - 10,5% (ця партія показала на місцевих виборах несподівано високі як для «новобранки» результати). Решта партій, за даними R&B Group, не подолали прохідний бар’єр.

Оскільки з оприлюдненням офіційних результатів не поспішали, про те, скільки партій засідатимуть у Маріупольській міськраді нового скликання (але старої закваски), станом на вечір понеділка можна було хіба що гадати. Очевидним було одне: вибори відбулися, і їхні підсумки оскарженню не підлягають. І у громадянської мережі «ОПОРА», й у Комітеті виборців дружно заявили: серйозних і масштабних порушень, які могли б вплинути на підсумки перегонів, не було.

«Благословили» на визнан­ня і вибори у Красноармійську. Ось тільки тут зведення з післявиборчого фронту взагалі уривками йшли. Ніяких екзит-полів, попередні звіти з виборчкомів — дозовано, уривками. Ближче до обіду понеділка телекомпанія «Орбіта» оприлюднила підсумки підрахунку голосів на виборах до Красноармійської міськради, уточнивши, що ще не враховано дані з п’яти виборчих дільниць. Якщо офіційні результати перегонів підтвердять попередній розклад, то перегони у Красноармійську можна вважати сенсацією. Чому? Бо першість у міськраді дістанеться не «Опозиційному блоку», а «Відродженню» - політичній силі, в якій акції між собою розділили колишні «регіонали» і Коломойський. За даними «Орбіти» (без урахування п’яти дільниць), у «Відродження» - 58,11%, в «Опблоку» - 14,43%. Далі йдуть «Молодіжна партія України» (8,92%), «Самопоміч» (4,64%) і президентська «Солідарність» (3,97%).

Та на мерських виборах Красноармійськ підтвердив звання міста сепаратистської слави. Знаєте, кого підсадили у крісло градоначальника кістляві руки красноармійських «бабушек» (як і у Маріуполі, на виборчих дільницях у день голосування «тусувалися» переважно пенсіонери, молодь вибори проігнорувала)? Колишнього мера сусіднього Димитрова Руслана Требушкіна (за результатами підрахунку 90 відсотків бюлетенів, за нього віддали голоси понад 80 відсотків виборців). Того, який штовхав «антихутнівські» промови на тітушківсько-«регіонівських» сходках під час Євромайдану і репетував зі сцени про захоплення влади у Києві «групою бандитів-екстремістів». А ще — організовував «гумконвої» (зі шкарпетками і салом) для «Беркута».

Хоча офіційно перемогу Требушкіна ще не «опечатали», і попередніх результатів достатньо, аби зрозуміти: Красноармійську теж до одужання від «ватно-сепарської» гарячки далеко.

Думки з приводу

Єгор ФІРСОВ, народний депутат

Маріуполь здивував. Правда, у гірший бік. Я, як і патріоти Маріуполя, шокований. Якщо середній результат «ригів» по Донецькій області — близько 40%, то у Маріуполі — 60. Це менше, ніж 84% у 2010-му, але це їхній рекорд по Україні. Не думайте, що це результат «за Росію» чи «за ДНР». Просто голосувати по факту було ні за кого. Результат зробили бабусі, два заводи й адмінресурс. Це урок і тривожний дзвіночок для влади. З Донбасом треба працювати. Коли працюєш з людьми, отримуєш результат. Демократи системно не працювали, парламентські партії насамперед. Нардепи приїжджали до Маріуполя дуже рідко. Місцеві лідери не виходили до людей, сподіваючись лише на рекламу. Крім «Сили людей», яка й отримує заслужений результат у вигляді 7-8% і другого місця... У Маріуполі можна констатувати реванш тих сил, які занурили місто у хаос війни. Вже бачу, як клеять нові марки на ще невідправлені листи Путіну. Але! Подивіться на результати Партії регіонів на Донбасі 2010 року і порівняйте з 2015-им. Згадайте, яким був результат «ригів» у Миколаєві, яким, здавалося, безнадійним був Кривий Ріг! Це питання еволюції. До Маріуполя це все дійде. Просто треба працювати!

Віталій БАЛА, політолог

Фактично, Партія регіонів прийшла до влади у Маріуполі, хоч і назва інша. Добре, що вже немає повної монополії, хоча результат вражає і дивує. Поряд з містом війна, а городяни голосують за тих, хто спричинив і довів до цього... Відсотки не показують, що реально кількість голосів на підтримку нової ПР таки зменшилася. Це дає надію, що і у Маріуполі, може, буде по-іншому. Правда, для цього необхідно, щоб українська влада перестала імітувати реформи, а робила їх.

Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політтехнолог

Скільки окупацій має пережити Маріуполь, щоб викоренити вірус «русского мира» і Ахметова? Після усіх смертей й обстрілів у місті 2/3 голосують за «Опблок». Невільно замислюєшся над тим, щоб позбавити (тимчасово) населення тимчасово окупованих територій виборчого права після деокупації. Антидемократично, але по-іншому цю заразу не вилікувати.

Фото mvs.gov.ua