Владу можна критикувати навіть під час війни: опитування

Про це свідчать результати соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології, яке відбулося 30 вересня − 13 жовтня.

«У травні 2022 року (на початку вторгнення) більшість українців надавали перевагу уникненню взагалі будь-яких суперечок. Тоді 68% вважали, що всі суперечки мають бути відкладені, а наполягали на допустимості критики — 26%.

Зараз, у жовтні 2023 року, ситуація стала діаметрально протилежною: тепер 70% українців вважають важливим критикувати можливі хибні рішення влада, а наполягають на уникненні будь-яких суперечок — 25%", — йдеться у матеріалі інституту.

Відтак у всіх регіонах України більшість населення вважають, що і зараз є сенс у тому, щоб критикувати можливі помилкові та неправильні дії влади.

Тим часом соціологи наголошують, що серед українців безумовним є запит на єднання та уникнення внутрішніх чвар. Зокрема, тому 81% українців проти виборів зараз.

Водночас в Україні зростає критика дій центральної влади і бажання «змін». Соціологи вважають, що це пов’язане з існуванням корупції і небажанням українців замовчувати її.

«Пріоритетом лишається Перемога. Відповідно, це запитання відображає більшою мірою доцільність саме конструктивної критики можливих хибних дій влади. Українці хочуть конструктивних пропозицій, які би виправляли наявні хиби і які би наближали Україну до Перемоги», − прокоментував результати опитування виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Дослідження тривало із 30 вересня до 13 жовтня. Методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 2 007 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювала влада України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не могли потрапити мешканці тимчасово окупованих територій, а також опитування не проводилося з громадянами закордоном.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% − для показників, близьких до 10%, 1,1% − для показників, близьких до 5%.

За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Та соціологи переконані, що отримані результати все ж мають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.