Борщівник Сосновського атакує!

Екзотична зонтична рослина, борщівник, здіймається вздовж берегів наших річок та доріг, його можна знайти у лісах, полях і навіть біля наших домівок.

Така гарна, квітуча рослина може завдати навіть смертельної шкоди людині, варто лише доторкнутися до неї. Завдяки міцному стеблу та гігантському вигляду (висота стебла 3-6 метрів) звуть його ще гераклеумом — на честь міфічного героя Давньої Греції Геракла.

На побутовому рівні в країнах Прибалтики та в Білорусі рослину називають “Помста Сталіна”, оскільки є інформація, що особисто “вождь народів” у 50-х роках наказав масово засіювати борщівником пасовища в Польщі та Прибалтиці, незважаючи на застереження вчених-аграріїв. Як відомо, за часів СРСР комуністична влада запровадила вирощування борщівника Сосновського як ще однієї силосної культури, ігноруючи наукові перестороги. Силос із борщівника виявився звичайним, але корови, поїдаючи його, давали молоко з гірким присмаком, яке було непридатним для споживання як людьми, так і тваринами. Тому запроваджену культуру покинули напризволяще. Це згодом стало тихою катастрофою в місцях вирощування через визрівання значної кількості насіння борщівника і значного його розповсюдження.

Львівські екологи пропонують борщівник Сосновського внести до переліку карантинних бур’янів.

Відповідно до аналізу, який провів департамент екології та природних ресурсів Львівської облдержадміністрації, загальна площа поширення цього бур'яну становить більше ніж 1056 га. Найбільш поширений він у межах Турківського, Сколівського, Старосамбірського, Радехівського та Дрогобицького районів.

Захоплюючи нову площу, він пригнічує іншу рослинність, порушує нормальне природне функціонування місцевих екологічних систем і створює навколо себе власну екосистему, неприйнятну для природи тої чи іншої місцевості. Великі і широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню ґрунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть.

Для людини рослина шкідлива тим, що після контакту зі шкірою (навіть легенький дотик з рослиною) з’являються опіки.Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, що під дією ультрафіолетового (зокрема, сонячного) випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні, розвиваються поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Ознаками ураження шкірного епітелію борщівником є почервоніння, локальний набряк, пекучий біль; у важких випадках — пухирі з прозорою рідиною. Площа опіків може сягати 15-40% тіла. Загалом лікування триває 5-10 днів, але якщо люди зволікають і не звертаються вчасно, то розтягується до трьох тижнів. Іноді проводяться навіть оперативні втручання.

Та оскільки рішучих дій щодо знищення борщівника Сосновського держава не застосовує, українцям потрібно самостійно боротися з цим злом, щоб не стати його жертвою, адже рослина швидко розмножується, і ви можете навіть не помітити, а вона вже проситься на вашу територію. Насіння шкідника має здатність дозрівати навіть після зрізування рослини і зберігає свою схожість 7—10 років. Отож за рік чи два цю проблему вирішити неможливо, а заходи боротьби повинні бути системними.

Щоб знищити цей бур’ян, треба докласти чимало зусиль. Боротьбу з борщівником проводять двома способами — механічним (скошування) та хімічним (гербіцидами). Останній спосіб зазвичай застосовують лише на молодих, недавно порослих рослинах.