Передплата 2024 «Добра кухня»

Олег Когут: «Якщо з’ясується, що ви – носій коронавірусу, лікувати вас не будуть»

«Тільки спостерігатимуть, бо від цієї інфекції немає специфічного лікування», – каже заступник директора Львівського обласного лабораторного центру

Багато людей, інфікованих коронавірусом, не мають жодних симптомів — ні лихоманки, ні відчуття слабкості, ні кашлю, ні болю у м’язах. 17% інфікованих Sars-CoV-2 пасажирів круїзного лайнера Diamond Princess, за якими тривалий час спостерігали медики, нічим не відрізнялися від здорових осіб! З одного боку, наче й добре: людина заражається, але на апарат ШВЛ у лікарні не претендуватиме. Їй взагалі не потрібно лягати у стаціонар, займати чиєсь ліжко-місце. З іншого, може «тихцем» заразити десятки, якщо не сотні людей. І не факт, що хтось із них не програє битву із вірусом. Протестувати 100% населення неможливо. Поки що цього не вдалося зробити навіть розвинутим країнам світу (як наприклад, Швейцарії). Медики констатують: можемо сповільнити темпи поширення інфекції, але не можемо її зупинити. Кому варто перевіритися на Covid-19 у першу чергу і що робити, якщо з’ясується, що ви — носій вірусу? Про це — у розмові з заступником директора Львівського обласного лабораторного центру Олегом Когутом.

Фото з приватного архіву Олега Когута
Фото з приватного архіву Олега Когута

— Кожен із нас може бути потенційним носієм корона­вірусу. То, може, варто кож­ному пройти тестування на Covid-19?

— Якщо є сумніви щодо ста­ну свого здоров’я, людина може пройти діагностику швидки­ми тестами. Ці тести є вже у до­статніх кількостях у лікувальних закладах і приватних діагнос­тичних лабораторіях. Більш точ­на діагностика методом поліме­разної ланцюгової реакції (ПЛР) проводиться виключно за на­явності ознак захворювання або коли людина була у контак­ті з особою, в якої лаборатор­но підтверджено випадок за­хворювання. У будь-якому разі рішення про проведення тесту­вання приймає або сімейний лі­кар, або медичний заклад, куди ця людина звернулася. Якщо людина хоче приватно пройти таке дослідження, до нашого лабораторного центру може не звертатися, бо ми його не про­ведемо.

— Якщо з’ясується, що лю­дина — носій, проходитиме якесь лікування?

— Ніякого лікування такій лю­дині не призначать, бо специ­фічного лікування від Covid-19 немає. Така людина повинна сама спостерігати за своїм станом здоров’я, дотримува­тися правил особистої гігієни і щодня міряти температуру. Обов’язково мусить повідоми­ти про це свого сімейного лі­каря чи дільничого терапевта, який повинен щодня (у теле­фонному режимі) цікавитися її самопочуттям, а також піти на самоізоляцію, уникати за мож­ливості контактів з іншими людьми. Тоді не передаватиме збудник іншим. Звісно, за умо­ви що він у неї є, бо швидкі тес­ти не дають 100% гарантії, що людина хвора або носій.

— Як довго вірус залиша­ється в організмі, якщо лю­дина — носій?

— Однозначної відповіді на це питання наразі немає. Що мож­на сказати точно: він не може ціле життя залишатися в орга­нізмі людини. Навіть якщо не­має ознак захворювання, то організм буде з ним боротися — так само, як бореться з будь-якими іншими вірусами.

— Цей вірус не мав би бути настільки небезпечним як ві­рус імунодефіциту людини чи вірус Ебола…

— Це — відносне поняття, що він не є настільки небезпечним.

— Але людство вже мало справу із коронавірусами.

— Так, двічі. У 2002−2003 рр. — зі SARS (збудником важкого гострого респіраторного син­дрому. — Авт.), який справді ви­явився не надто агресивним. Через 10 років — з MERS (збуд­ником близькосхідного респі­раторного синдрому. — Авт.). Він був більш патогенним, ніж той, що є зараз. Загалом науці відомо майже про 40 видів ко­ронавірусів.

— Як, на вашу думку, буде надалі поводитися збудник хвороби Covid-19?

— Вірус — це дуже складна структура. При взаємодії з клі­тиною він постійно змінюється, пристосовується до неї. Бага­то часу мине, допоки вчені його досконало вивчать. Це — не пи­тання кількох місяців (нагадаю, людство з «познайомилося» з новим коронавірусом торік у грудні). Якось пришвидшити цей процес можна, але треба розуміти, що чотири місяці для науки — це мізерно мало, і ви­магати вакцину «вже і зараз» — щонайменше безглуздо.

— На сонці вірус швидко гине, тож влітку захворюва­ність може піти на спад. Але є побоювання, що восени все повернеться «на круги своя».

— Можна говорити по-різному і прогнозувати по-різному. Sars-CoV-2 можна від­нести до сезонних вірусів, які викликають ГРВІ і активність яких у літній період знижується. Не виключено, що восени він може активізуватися і тоді бу­дуть знову фіксуватися спала­хи захворювості. Але говорити точно, чи так це буде, я не бе­руся.

Схожі новини