Альона з Волині стала… Матвієм

У Нововолинську дівчина вирішила змінити стать. Звернулася у столичну клініку зі своєю проблемою. Розповіла, що почувається хлопчиком, і не відчуває у собі нічого жіночного… Альоні провели замісну терапію, за результатами якої медики зробили висновок: ця дівчина може бути хлопцем! Змінивши стать, Альона змінила ім’я, з жіночого на чоловіче, і стала Матвієм.

Про незвичний для краю випадок роз­повіла керівник Нововолинського РАЦСу Лариса Новік. Каже, нещодавно була на курсах підвищення кваліфікації, де йшлося про різні нюанси у роботі керівників РАЦСів. Обгово­рювали й проблему зміни статі. Але, зізнається пані Лариса, вона не думала, що самій доведеть­ся мати справу з такими особливостями… І ось із відділу ДРАЦСу в Києві до Нововолинська надій­шли документи на виконання (адже дівчина за­реєстрована на Волині). Альоні офіційно змінили ім’я — на Матвія.

Сьогодні такими новинами вже не шокуєш. Практика зміни статі перестала бути унікальною — до неї все частіше вдаються і у світі, і в Україні. Часто — при народженні маляти, яке має статеві ознаки і чоловічі, і жіночі. Та мало хто знає, що першу в Україні операцію зі зміни статі провели на Рівненщині.

Ту операцію виконав провідний уролог Ми­рослав Семанів ще у радянські часи. А першою особливою пацієнткою, яка мріяла стати чолові­ком, була 16-річна Люда із Володимирецького району.

Тоді, у 1985-му, лікар працював урологом у Рівнен­ській обласній клінічній лікарні, і дівчина саме до нього прийшла на прийом. Після довгої розмови і відмов­лянь заявила: «Як не допоможете — повішусь». Адже вже зіткнулася із нерозумінням себе…

Слова дівчини медика вразили. Попросив Люду добре все обдумати ще раз, адже шляху назад не буде, і прийти до нього на консультацію через пів року. За цей час пообіцяв вивчити досвід колег і розробити план перетворення Люди на Людвіга (саме таке ім’я дівчина собі вибрала). За шість міся­ців дівчина знову стояла на порозі кабінету пана Ми­рослава. Рішення її було твердим. Люда зізналася, що батьки через це від неї відреклися, тому більше їй втрачати нічого.

Аналізи підтвердили, що чоловічі гормони у тілі Людмили переважали. І через два роки мрія дівчини здійснилася. Лікар провів їй чотири великі операції та кілька дрібних. Тільки статевий орган Людвігу форму­вали протягом цілого року… Але врешті-решт ново­спечений хлопець був задоволений.

Отримавши нові документи, Людвіг виїхав у Росію. А через кілька років приїхав до свого рятівника з дру­жиною. Дякувала лікарю за чудового чоловіка. Зізна­лася, що з коханим дуже щаслива… З цією родиною Мирослав Семанів довго тримав зв’язок, адже паці­єнт з радістю ділився з ним новинами свого особис­того життя. А от з родичами — ні.