Багато їсти й пити — по лікарях ходити

“Їжте менше — проживете довше”, - такий висновок випливає з дослідження, яке провела доктор Ріцкі Колман з Університету Вісконсин-Медісон (США). Науковець розділила макак-резусів на дві групи: одним давала звичний об’єм їжі, іншим - на третину “врізали” раціон. Спостереження за тваринами вела протягом 20 років. З’ясувалося: ті мавпи, що споживали менше калорій, менше хворіли і довше жили порівняно з тими, які щодня влаштовували собі “свято живота”.

Аналогічний результат вчені отримували, коли експериментували на дріжджах, нематодах і мишах. Але на тваринах, найбільше схожих на людей анатомією і фізіологією, довели існування такого механізму вперше.

“Рак, діабет, захворювання серцево-судинної системи — з цими патологіями можна успішно боротися з допомогою дієти”, - стверджує доктор Колман.

Американський національний інститут вивчення старіння надихнувся результатами її експерименту і провів власне дослідження. Його результати змусили поставити під сумнів тезу про існування прямого зв’язку між зменшенням об’ємів їжі і тривалістю життя. “Мавпи, які їли менше, справді менше хворіли, але довше не жили”, - зазначила доктор Джулі Метісон. Розставити крапки над “і” дослідниці запросили професора Розалін Андерсен. З’ясувалося, що науковці упустили важливий момент. У випадку мишей чи нематод неважливо, коли їх “садять на дієту”. А от у випадку мавп це має значення. Також виявилося, що контрольна груп макак (ті, що мали звичний раціон харчування) в обох експериментах вживали різні об’єми їжі. Доктор Колман давала їм висококалорійні продукти і багато цукру. Доктор Метісон годувала їх лише натуральною їжею і меншими порціями. Це пояснює, чому мавпи, які перебували під наглядом доктора Колман, були грубшими за підо­пічних її колеги. Також стало відомо, що представники обох статей по-різному реагують на зміни у харчуванні.

Які уроки можуть винести з цих досліджень люди? По-перше, починати обмежувати себе у їжі треба у зрілому віці. Здорове харчування — для дітей. Дієта — ні. Дитина росте, розвивається. Якщо відібрати у неї третину раціону, рекомендованого у її віці, почнуться проблеми.

По-друге, важливим є не тільки те, скільки їмо, а те, що їмо. Макаки-резуси із Вісконсина вживали в їжу велику кількість перероблених продуктів, з різними шкідливими добавками. У раціоні мавп з Національного інституту вивчення старіння цукор становив лише 7%. Результат: макаки з першого експерименту доживали до 28 років (це у будь-якому випадку більше від норми), з другого — до 40.

По-третє, чоловіки більш чутливо реагують на нездорову їжу. Надмір жиру і цукру більш негативно впливає на їхнє здоров’я.

Тривалі експерименти над людьми провести буде важко. Складно домогтися дисципліни (мавпу посадив у клітку і годуєш, чим треба, а за людиною не встановиш цілодобове спостереження — може й спокуситися на недозволений шматок торта). Крім того, таке дослідження повинно тривати не менш як 20 років. А хто пожертвує стільки часу науці?

Короткотермінові експерименти, які тривали два роки, продемонстрували: якщо зменшити калорійність раціону, рекомендованого медиками, на 1/10, вдасться суттєво знизити рівень цукру і шкідливого холестерину у крові. Але водночас кістки почнуть втрачати свою щільність...

Звикли їсти по годиннику? Не уявляєте, як можна лягти спати не повечерявши чи влаштувати розвантажувальний день? Не готові назавжди відмовитись від 1/3 раціону, як це рекомендують зробити науковці?

Наш організм здатен тривалий час обходитись без їжі, а коли її забагато — накопичувати енергію у вигляді жиру, щоб “з’їсти” пізніше.

“У класичному триразовому харчуванні немає жодної логіки, бо у ході еволюції його не було. Наш організм здатен тривалий час обходитись без їжі, а коли її забагато — накопичувати енергію у вигляді жиру, щоб “з’їсти” пізніше. Висновок: відчуття голоду — нормальний стан. Але корисний він лише перед їдою і шкідливий, якщо не збираємося сідати до столу, - каже лікар-дієтолог, автор методики циклічного голодування Олександр Ворошилов. - Як ним керувати? Станьте прямо, розведіть плечі. Покладіть долоні на живіт (одну на іншу) і зробіть видих. На вдиху максимально втягніть живіт, трішки допомагаючи руками, і затримайте дихання на 3-4 секунди. Видихніть і розслабтесь. Повторіть вправу 10 разів. Через 1-2 хвилини вам вже не захочеться їсти. Ця вправа працює завжди, коли шлунок порожній. Ефективна у положенні стоячи, сидячи і навіть під час ходьби. Що вона вам дає? Можете спокійно пропустити прийом їжі і не нашкодити шлунку. Як це працює? Під час вдихання повітря діафрагма зміщує шлунок вниз. У той же час втягнутий живіт його втримує. Кислий вміст шлунка переміщується у кишечник і нейтралізується. Відчуття ситості, як прийнято думати, настає від розтягнення стінок шлунка, наповненого їжею. Ось чому повні люди мають хороший апетит: великий шлунок вимагає великої кількості їжі. Це не так. Ситість настає, коли весь шлунковий сік зв’язаний з їжею. Якщо його мало, ситість настає швидко, а якщо багато — то навпаки. Щоб позбутися звички переїдати за столом, виконайте дихальну вправу кілька разів до трапези. Ситість настане раніше, і стан харчового комфорту триватиме довше”.