«Нам делегували збір, вивіз та утилізацію сміття»

Як у ці дні давали собі раду комунальники, відповідальні за вивіз та утилізацію сміття господарські підрозділи? Що змінилось у поводженні з твердими побутовими відходами після проведення адміністративно-територіальної реформи, створення Дрогобицької ОТГ? Розмовляємо про це з керівником КП «Комунальник» Володимиром Лучківим.

Важко було, але ситуацію «втримали»

— Ви, пане Володимире, належите до числа тих керівників комунальних підприємств Дрогобича, кому, м’яко кажучи, не позаздриш: посаду директора отримали у 2020 році, у час сміттєвої кризи в місті. Сталося це тоді, коли жителі Брониці, заблокувавши в’їзд на територію сміттєзвалища, яке межує з селом, не пускали туди сміттєвози. Важко було, часом і до крайнощів доходило, але ситуацію вдалося «втримати». Які після всього цього страхіття, яке тоді звалилося на вашу голову, висновки для себе зробили?

-Ні, на посаду директора я був призначений після сміттєвої кризи. А до того в комбінаті міського господарства працював майстром санітарної очистки міста. Перший і найголовніший висновок після кризи, яку пережили — що наша сміттєва «галузь» потребує серйозного реформування. Із чого починати, що слід зробити? Вважаю, що вигадувати тут нічого не потрібно. Маємо запозичити досвід європейських країн, де все, що має стосунок до організації збору та вивезення твердих побутових відходів, як і їх утилізація, прописано законодавчо. Нам залишається обрати найкращий для себе варіант. Багато що в Дрогобичі вже робиться, але це, звісно, ще не та масштабність. Справжні, разючі зміни розпочнуться після нашої Перемоги у війні з рашистами. Тоді, сподіваюсь, що без уваги не залишиться і наша галузь, яка, якщо добре подбати про організацію справи, стане прибутковою.

Збір, вивіз та утилізація

— Що можете сказати про структуру підприємства, які обов’язки покладено на КП «Комунальник»?

— «Комунальник» — одне з двох підприємств, які в Дрогобичі «народились» після реорганізації КП «Комбінат міського господарства». Перший реорганізаційний крок було зроблено у 2020 році, коли внаслідок перерозподілу певних функціональних обов’язків, які відбулися у КП «Комбінат міського господарства», було створено дочірнє підприємство «Комунальник». Як зазначено у статуті підприємства, нам делегували такі види робіт, як збір, вивіз та утилізація твердих побутових відходів. То — наші функціональні обов’язки. Ще через рік, у 2021 році, коли остаточно з’ясувалось, що новостворений дочірній підрозділ здатний успішно господарювати, реалізовано наступний крок. Дочірнє підприємство «Комунальник» трансформували у КП «Комунальник» Дрогобицької міської ради. Сталося це у 2021 році. Відтоді вже два роки працюємо, як самостійне підприємство. Складається «Комунальник» з абонентського відділу та дільниці санітарної очистки міста, до якої входять прибиральники контейнерних майданчиків, водії сміттєвозів та два машиністи. Перший з них на бульдозері працює, другий — на екскаваторі. Місце їх праці — полігон твердих побутових відходів. Складається наш колектив з 40 осіб.

Будь-кого до себе на роботу не беремо

— Мати справу із сміттям, бути задіяним до процесу збору та утилізації твердих побутових відходів… Небагато знайдеться охочих працювати у цій, як вважає значна частина наших співвітчизників, непрестижній «сфері». Чи вистачає на підприємстві робочих рук? Як добираєте тих, хто дає собі раду, успішно справляється із своїми функціональними обов’язками?

— Що правда, то правда. Праця прибиральника сміття вважається непрестижною. Так заведено вважати. Але це неправильне, хибне уявлення. У моїй же ієрархії престижності професій те, чим займається, за що перед громадою відповідальний «Комунальник», посідає одне з перших місць. Не просто так я кажу, не для красного слівця це стверджую. Уявіть собі, що прибиральники відмовляться виконувати свою роботу, що не буде кому вивозити сміття, стежити за чистотою контейнерних майданчиків! Буквально за кілька днів колапс настане, антисанітарія почнеться. Не говорю вже про інші виклики та випробування, які звалюються на голову мешканців у місті людей, коли до таких речей доходить. Це потрібно знати та відповідним чином ставитись до праці людей, які прибирають за всіма нами. Чи вистачає нам людей, чи не потерпаємо від кадрового «голоду»? Не потрібно думати, що будь-кого, відразу ж беремо до себе на роботу. Є певні критерії, за якими добираємо кадри. Із цим усе гаразд. Не кожного беремо, не всі підходять для виконання нашої роботи.

Вигадуємо, хитруємо …

— Успішна робота вашого підприємства, як, зрештою, і будь-якого іншого, найперше залежить від фінансово-економічного стану, від платіжної дисциплінованості та обов’язковості тих, кому «Комунальник» надає свої послуги. Що про це можете сказати?

— На це запитання найкраще могли відповісти працівники абонентського відділу підприємства. Їхній обов’язок — укладати угоди про надання нашої послуги із партнерами — жителями ОТГ, підприємцями та підприємствами, усіма іншими установами та організаціями. Вісім осіб працює у відділі. Багато що могли б вони розповісти. Найперше — про дрібні хитрощі, до яких вдаються наші люди, аби не виконати власного обов’язку, не розрахуватись за вивезене нами сміття. Чого лише не понавигадують, аби виправдати свою необов’язковість. Найчастіше до таких хитрощів вдаються жителі сіл. Відмовляються, бо, як самі ж стверджують, ніде не смітять. Якщо про харчові відходи йдеться, то, за їхньою логікою, у селі їх не буває. Все згодовується домашній птиці та тваринам. А якщо щось із харчових продуктів, як вони собі міркують, і залишається, тоді такі «рештки» на удобрення та підживлення городів та присадибних ділянок використовується. Так само, якщо вірити їм, здійснюється й поводження з твердими побутовими відходами. Кожен сільський ґазда має на городі яму для сміття. Туди, мовляв, все й скидує. Є в цьому своя правда, але далеко не вся. Як показує сьогоднішнє життя, жителі сіл майже все, що потрібно до столу, купляють у місті. Куди потім діваються всі ті пляшки, мішечки та упаковки, уся харчова «тара»? Дехто примудряється назад до міста привезти. Отже, хитрують… Але ж так не повинно бути, потрібно відмовлятись від таких звичок. Маємо поважати закон, платити за надану послугу, цінувати працю тих, хто задля загального блага старається. Вона, ця праця, як і будь-яка інша, має бути оплачувана. Ніколи нічого не досягнемо, якщо не діятиме «закон» слухняності, поваги до обов’язкових для виконання норм та правил.

Укласти угоду — обов’язок кожного

— Всі потенційні покупці, відправляючись до супермаркету або на прийом до, скажімо, приватного стоматолога, чудово знають, а, крім цього, ще й внутрішньо та по суті готові до того, щоб негайно розрахуватись за придбаний товар або ж отриману послугу. Дивно, але чомусь інше ставлення «вмикаємо», коли потрібно платити за вивезення сміття чи за воду. Багато маєте боржників? Як із несплатами, невчасною оплатою раду собі даєте?

— Телефонуємо, нагадуємо, на злісних неплатників до суду подаємо… Виконуємо додаткову, невластиву для підприємства роботу. Але це, так би мовити, пів біди. Якщо ж заглибитись у дану «тематику», то й про інше слід згадати: не всі жителі ОТГ, не кожен зареєстрований на території нашої громади підприємець має укладену з нами угоду на вивезення сміття. За нашими підрахунками до категорії хитрунів належать близько 30% абонентів. У цивілізованому світі такого немає. За подібні речі там передбачені немалі штрафи. Тамтешня законодавча «машина» системно працює, безжально карає відмовників-порушників. У нас наразі ні. Але хитрунам не варто радіти. Із липня ц. р. набуває чинність Закон України «Про поводження з твердими побутовими відходами». Після цього розмова з партнерами відбуватиметься за новими правилами. Просити, пояснювати, що є «добре, а що «зле» більше не доведеться. Сам закон крапки над «ї» розставлятиме. Порушив — отримуй фінансове стягнення. Коли до цього дійде — працювати стане набагато легше.

Аби справа «руки» та «ноги» мала

— До складу Дрогобицької ОТГ, крім самого Дрогобича та Стебника, ще й 32 села входять. До деяких із них не так легко добратися, далеченько їхати? За якою схемою із жителями сіл працюєте, у які дні тверді побутові відходи вивозите? Чи від всіх селян сміття забираєте?

— Розроблено графік, згідно з яким і вивозимо тверді побутові відходи із сіл. Наразі найлегше працюється із жителями приміських територій: вони найбільш дисципліновані. Як з точки зору укладення угод-договорів про вивезення сміття, так і з такого важливого для нас питання, як оплата за надану послугу. Є села, в яких угоду на вивезення сміття підписали близько 80% людей. Але й протилежних прикладів не бракує — де свою згоду, підписавши документ, дали 50% і менше мешканців. Зрозуміло, що довго таке не може тривати. Аби справа мала «руки» та «ноги», ситуацію слід виправити. Для того, щоб привести все до норми, не тільки з людьми зустрічаємось, а й плідно із старостами сільських округів співпрацюємо. За їх допомогою склали список домоволодінь у селах. В окремих випадках і на прямий контакт виходимо. Відчутну допомогу у налагодженні дієвого зв’язку з мешканцями сіл надає ЦНАП.

Додаткова робота для прибиральників

— Що вам говорять, на що скаржаться прибиральники контейнерних майданчиків? Які в них є побажання, що вони чекають від своїх партнерів, якими сьогодні є всі ми — жителі міст і сіл, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, коли йдеться про таку, здавалося б, просту річ, як поводження із сміттям, яку кожен власник житла або ж офісу доставляє до майданчиків?

— На даний час ми йдемо до того, щоб добитися від наших партнерів, аби побутові відходи сортувались. І папір, і скло, і пластик повинні пакуватись окремо. І на сміттєвий майданчик вони, зрозуміло, мають потрапити до окремо призначеного для кожного з перелічених відходів трьох контейнерів. Є там і четвертий контейнер. У ньому накопичуються змішані відходи. Йдеться про сміття, до якого не повинно потрапити ані папір, ані скло, ані пластик. Багатьом це не сподобається, але скажу. У кожного з нас має бути свій внутрішній суддя-арбітр, який би корегував наші дії, змушував зберігати власну гідність та повагу. Найперше про це слід подбати тим водіям, які сміття з власних помешкань на майданчики викидають, не виходячи з автомобілів, на яких пересуваються. Тому частенько буває так, що, коли до місця призначення під’їжджає водій сміттєвоза, щоб відвантажити наповнені вже сміттям контейнери, перед його очима постають порожні або ж напівпорожні контейнери. Саме ж сміття довкола контейнерів розкидане. Прибиральники просять також, щоб ніхто не приносив на майданчики і не розвішував на контейнери старий одяг. Він нікому не потрібний, його ніхто не забирає. Для прибиральників же — це додаткова робота.