«Ті, хто їх розкрадав, починають задіювати депутатів, громадських діячів, щоб у цьому «диму» уникнути відповідальності»

У Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького новий виток скандалу.

Скандал про зниклі стародруки у Національній галереї мистецтв дійшов до парламенту. У Верховній Раді мають намір створити тимчасову слідчу комісію щодо розкрадань експонатів у Львівській національній галереї мистецтв імені Возницького. З такою ініціативою виступив народний депутат України Ігор Васюник. “Якщо у Національній галереї мистецтв імені Возницького були чи є розкрадання експонатів – розслідування повинно бути публічним, – заявив І. Васюник. – Забагато було гучних заяв, щоб залишити цю справу на рівні звинувачень у пресі. Скерував звернення до усіх голів парламентських фракцій з проханням подати від кожної фракції своїх представників для тимчасової слідчої комісії”.

На своїй сторінці у соцмережах Ігор Васюник зробив інтригуючу заяву: “У цій каламутній воді багато хто захоче «зловити рибку». За інформацією різних джерел, нещодавно у Львівську картинну галерею приїжджали одні з найбагатших українських олігархів та власників великих колекцій творів мистецтв. Напевно, хотіли подивитись виставки в галереї…”. Пан Васюник не уточнив “ВЗ”, хто з олігархів приїжджав і з якою метою.

Тоді ми зателефонували до генерального директора Львівської націо­нальної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Тараса Возняка (на фото), який прокоментував цю інформацію так:

— Якщо до нас приїде такий олігарх, як Ігор Васюник, будемо дуже раді. Його можна зарахувати до нафтових олігархів, після того, як він покерував “Нафтогазом” (Ігор Васюник від квітня 2005 р. по серпень 2006 р. був радником голови правління, начальником департаменту, заступником голови правління, першим заступником голови правління НАК «Нафтогаз України». – Авт.). Щодо тимчасової слідчої комісії за участі нардепів – я тільки за, нехай розслідують. Але не знаю, як вони це будуть робити. Бо, згідно із музейною інструкцією, пан депутат не має права заходити у фонди. Це може робити тільки спеціально створена комісія науковців за присутності матеріально відповідальної особи. Думаю, причина таких заяв – спроба залякати керівництво Галереї мистецтв. Звірка експонатів завершена, виявлено значні розкрадання, нестачі, підміни експонатів. Ті, хто їх розкрадав, починають задіювати депутатів, громадських діячів, щоб у цьому “диму” уникнути відповідальності. Останнє слово – за поліцією, а не депутатською комісією.

— То до Галереї мистецтв справді приїжджали найбагатші олігархи України? Хто це був?

— Дивлячись кого назвати олігархом… Андрія Садового чи Сергія Таруту?

— І того, й іншого можна назвати олігархом.

— Сергій Тарута на початку жовтня відкривав у нас виставку золота зі своєї колекції. Ця виставка досі експонується. Міський голова Львова Андрій Садовий у нас буває періодично.

— Під час нещодавнього круглого столу «Проблеми збереження націо­нальної культурної спадщини» екс-директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька заявила, що ви дозволили двом приватним колекціонерам із Польщі працювати у фондах галереї. Буцімто вони не мають нічого спільного з музейною справою, а працювали у фондах два дні…

— Чули дзвін, та не знають, де він… Один із цих “польських колекціонерів” – заступник гендиректора з наукової роботи Музею Ханенків (Київ) Олена Живкова. Другий, про якого говорила Лариса Возницька, – громадянин Великої Британії, граф Пінінський. Він – член наглядової ради (вона зараз формується) Львівської галереї мистецтв. Тож він має право на відвідування фондів. Але найцікавіше, що його у Львові не було. До речі, більша частина колекції нашої галереї – це колекція Пінінських.

— Опоненти закидають вам, що ви буцімто хочете “віддати полякам картини Альтамонте” (дві гігантські батальні картини XVII ст. італійського художника Мартіно Альтамонте зберігаються в Олеському та Золочівському замках. Це, відповідно, «Битва під Віднем» та «Битва під Парканами». У 2012 році міністерство культури Польщі наполягало, аби їх передали у римо-католицький костел у Жовкві. – Авт.).

— Я вже рік на посаді гендиректора, а ці картини досі на місці. Усі ці домисли не відповідають дійсності.

Фото Євгена КРАВСА