Тлумачний словник сучасної гібридної війни

Газові родовища кримського шельфу — найбільше пограбування 21 століття.

Захоплена Росією морська акваторія, що є ексклюзивною економічною зоною України, містить родовища газу на суму приблизно два трильйони доларів.

Анексія Криму — юридичне супроводження найбільшого пограбування 21 століття. Оголосивши Крим частиною РФ, Росія хоче одержати юридичні права на 200-мильну морську зону на південь від Криму.

Новоросія — політичне супроводження найбільшого пограбування 21 століття. Якби цей проект здійснився, Україна перестала б існувати як законний власник украдених родовищ, і вже не було б кому повертати награбоване.

Лугандон — крайня плоть Новоросії. Це все, що залишилося від проекту Новоросія. Оскільки Україна збереглася як суб'єкт міжнародного права і,         відповідно, законний власник газових родовищ, Росія використовує Лугандон, — аби відволікати увагу від украдених родовищ регулярною ескалацією воєнних дій у Лугандоні.

Артеменко — спроба узаконювання найбільшого пограбування 21 століття за допомогою шахрайства. Пропозиція цього колишнього депутата Верховної Ради полягала в тому, щоби надати Росії вкрадені  родовища на 80 років в оренду, для викачування усього газу, який там міститься, — і після цього повернути Україні пустелю Крим.

Спонсори Артеменка — усі, хто заради своїх приватних бізнесових інтересів радо готові сприяти Росії легалізувати вкрадені нею родовища.

“Газпром”  -головний вигодонабувач украдених родовищ і вкраденої української компанії ”Чорноморнафтогаз”. Виправдовує свої дії боргом, який утворився у державної  української компанії “Нафтогаз України” через газову угоду 2009 року.

Газова угода 2009 року — угода, укладена між “Газпромом” і “Нафтогазом України” у січні 2009 року терміном на 10 років (до січня 2019-го). Умови цієї угоди перетворили не тільки “Нафтогаз”, а й увесь державний бюджет України на заручника “Газпрому”. Бо український уряд, як власник “Нафтогазу”, мав покривати борги “Нафтогазу” перед “Газпромом”. Для цього уряд був змушений позичати гроші за кордоном. І по суті, перетворився на механізм перекачування західних грошей до Росії, — у той час як боржником вважалася Україна. Це була пряма дорога до втрати суверенітету Української держави. Угоду було підписано з благословення тодішнього прем'єра Тимошенко, яка намагалася підписанням цієї угоди здобути підтримку Кремля на президентських виборах.

“Екссон” — найбільша у світі нафтогазова компанія, що розпочала видобуток газу на дні Чорного моря й планувала до 2020 року ввести в експлуатацію газогін, який дозволить постачати цей газ до Європи. Це створює небажану для “Газпрому” конкуренцію на критичному для нього ринку збуту. Захоплення чорноморських родовищ України Росією зменшує кількість газу, який буде доступний “Екссону”.

“Північний потік 2” — запланований новий газогін, що дозволить Росії бути більш агресивною щодо України, бо в разі потреби Росія зможе експортувати весь свій газ, оминаючи українські газогони. У такому випадку загроза ескалації воєнних дій з боку Росії зросла би в рази. Принаймні, ультиматум із метою примусити Україну визнати крадіжку кримських газових родовищ буде дуже ймовірним.