Сміття приберуть разом з Садовим?

Скидається на те, що команда Порошенка-Луценка, після довгих вагань (і хочеться, і колеться), таки вирішила “валити” Садового.

Президентські вибори не за горами, тому затягувати спецоперацію з усунення потенційного конкурента не можна. Якщо це робити бодай за рік до президентських виборів, то буде явно виглядати як політичні переслідування і репресії, а зараз саме час “втопити” Андрія Івановича, який, до того ж, вперто не розуміє “грубих натяків на тонкі обставини” у рідному львівському смітті. Символічна страта…

Ситуацію зі сміттям у Львові доведено до найкритичнішої межі. Міський голова загнаний у глухий кут, звідки самотужки вибратися вже не може. Центральна влада, яка, за переконанням Садового, долучилась до того, аби заблокувати для львівських відходів чи не усі сміттєві полігони, потирає руки і, не приховуючи задоволення, звинувачує Садового у бездіяльності. Ось вона — солодка мить сатисфакції. Це Андрію Івановичу і за високий рейтинг, зароблений на туристичній привабливості Львова, і за норовливу фракцію “Самопомочі” у парламенті, і за блокаду ОРДЛО, і за багато чого іншого, що так мало нервувати не лише одного Петра Олексійовича…

Особливо цинічно і навіть знущально поводиться прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Мовляв, ми, звичайно, можемо допомогти засміченому по вуха Львову (читай, дати вказівку розблокувати полігони), але нехай Садовий сам щось робить. А позицію сміттєзвалищ, які відмовляються приймати львівське сміття, пояснює так: «Відмовилися співпрацювати з мером Львова Андрієм Садовим, тому що не бачать бажання розв’язати проблему з його боку, а тільки постійні зволікання». Цікаво, звідки прем’єр знає, що думають директори чи власники полігонів? І чому їхнє “бачення” збігається з баченням того ж Гройсмана?

Це нагадує ситуацію, коли людині дуже треба в туалет, а всі туалети перед його носом демонстративно закривають. При цьому кажуть, що ми би могли для тебе відкрити туалет, але не будемо цього робити, бо ти сам маєш якось виходити зі складного становища, сам щось роби. І взагалі, треба було раніше думати, що у тебе виникне відповідна потреба, а ти зволікав. Через це ми тебе покараємо і в туалет не пустимо. Сам викручуйся. Єдине, що людині залишається у цій ситуації, це, вибачте, обіс..тися. Саме цього майже десять місяців домагаються опоненти міського голови Львова.

Але Садовий, умовно кажучи, весь цей час терпів. Та його опоненти у Києві, вочевидь, вирішили пришвидшити конфуз. Тож, припускаю, не сьогодні-завтра міському голові Львова таки вручать анонсовану Луценком підозру та відсторонять від посади. А потім проблема зі сміттям дивовижним чином вирішиться, полігони почнуть його спокійно приймати. Така хитра тактика компрометації опонента не нова. Історія знає приклад, коли збирались “валити” Микиту Хрущова. Перед його відстороненням з магазинів раптом зник хліб. В останні часи правління Хрущова було багато кукурудзяного хліба, а житній і пшеничний став дефіцитом. Це людям не подобалося. Опоненти вирішили на цьому невдоволенні зіграти та пішли далі. Спочатку були перебої з хлібом, і потім він на короткий час взагалі зник. На цьому фоні Хрущова відсторонили від влади. Після того, як його усунули, хліб благополучно з’явився на прилавках. Подібне відбувається і зараз. Величезні купи сміття біля смітників — додаткова наочна візуалізація сміттєвої кризи. Треба, щоб львів’яни на кожному кроці бачили безпорадність Садового та шпинали його на чому світ стоїть. У такій “смердючій” атмосфері психологічно легше провернути операцію з “ліквідації” Садового. Щоб львів’яни не вникали у тонкощі політичних ігор, не аналізували комбінацію, а думали лише про те, аби нарешті ця вкрай неприємна і набридлива ситуація вирішилась. І якщо для цього треба пожертвувати Садовим, то нехай вже стає ритуальною жертвою. На фоні переповнених сміттєвих баків та боязні, що в місті почнеться якась епідемія, мало хто буде захищати міського голову. А якщо після відсторонення Садового місто враз розчистять від завалів відходів, то львів’яни будуть ще й вдячні за такий розвиток подій.