Скупатися у кратері вулкана? В угорському Хевізі це можливо!

За 170 км від Будапешта на відстані 5 км від озера Балатон розташоване містечко, що славиться унікальною водоймою, аналога якій у світі не знайдете!

У велетенській кам’яній чаші (площа поверхні озера – 47,5 км, максимальна глибина – 36,5 м), наче у чайнику на плиті, підігрівається вода, збагачена мінеральними речовинами. «Зваритися» у ній неможливо. Максимальна температура води влітку сягає +36°С. Озеро ніколи не замерзає. Взимку температура води не опускається нижче +24°С. Тоді (через контраст температур) водойма починає парувати.

Як і ліки, тривалість перебування у термальній купелі треба строго дозувати. Курортники, які потерпають від захворювань опорно-рухового апарату, запалень нер­вів і м’язів, шкірних захворювань, розладів кровообігу чи гінекологічних патологій, приїжджають у Хевіз не менш як на два тижні. Щодня приймають лікувальні ванни просто неба. Провівши у Хевізі один день, болячок, звісно, не позбудешся, але заряд енергії на якийсь час отримаєш!

Попри те, що від кількості людей на озері в очах рябить, підчепити інфекцію тут неможливо. Вода постійно оновлюється – щосекунди у водойму з підземних надр надходить 420 л. За день – 86 мільйонів літрів. Водойма повністю «регенерується» за 28 годин. Крім того, діє… як природний антибіотик, тому купатися у ній можна навіть після серйозних операцій! Мікробіологи з університету ім. Лоранда Етвеша виявили у воді групу бактерій, які виробляють стрептоміцин. Коковидні (збудники ангін, скарлатини, гнійних запальних недуг) не виживають. Це – факт, підтверджений історично. Століття тому тут омивали свої рани хворі, яким проводили кровопускання. Жодного випадку інфікування зафіксовано не було. Офіційно «госпіталь на воді» запрацював у 1795 році. Однак лікувальні властивості води та мулу торфовища були відомі ще з давніх-давен. Майбутній імператор Римської імперії Феодосій Флавій завдячує Хевізу зціленням від паралічу ніг.

Через високу температуру в озері практично відсутній тваринний і рослинний світ, хоча ближче до поверхні час від часу пропливають крихітні рибки 2 см завдовжки, а окремі ділянки поросли лататтям. Водойма захищена від вітру 50 гектарами лісу. Ось де справді можна дихати на повні груди!

Містечко – затишне і трохи сонне. Перші крамниці відчиняються о 9.00−10.00. Продавці неквапом розкладають свій крам. Варто зайти, як відразу запитують: «Розмовляєте німецькою чи російською?». Левова частка відпочивальників приїжджає сюди з Німеччини і Росії. Тому всі написи угорською у Хевізі дублюють цими двома мовами. Є тут «Славянская лавка», де продають квашені огірки, оселедець, ікру і згущене молоко, книжкова барахолка та комісійний магазин, де можна придбати посуд, виготовлений за часів Радянського Союзу, – кришталеві вази і цукерниці, чайні сервізи «у горошок», металеві надщерблені друшляки і чавунні сковорідки. Давно повикидали старе начиння? А тут на ньому можна було би непогано заробити!

Ціни у Хевізі – демократичні. Рахувати легко: 1000 форинтів – це 100 гривень, 100 форинтів – 10 гривень. Обід на двох для нас з чоловіком (два бульйони, чотири чаї, піца, порція гуляшу з кнедликами і шматок яблучного штруделя) обійшовся лише у 4190 форинтів. Валюту можна обміняти на кожному кроці. Але треба мати на увазі: з вас візьмуть комісію, а курс через хвилину вже може бути іншим. У банках його можна відстежувати на електрон­ному табло. Якщо пощастить, можна навіть гривні обміняти, однак краще долари.

Вхід у термальні купальні на три години коштує 2800 форинтів, на чотири – 3400, на цілий день – 4800. Абонент на 10 годин на 10 днів (можна заходити протягом дня двічі) – 8000 форинтів; на 20 годин (та, відповідно, на 20 днів) з дворазовим входом – 15000. Дітям до шести років – вхід безкоштовний. Оренда рушника обійдеться у 1000 форинтів, халата – 2000, надувного круга (якщо не вмієте триматися на воді) – 600. У холодну пору бажано на оренді халата не економити. Якщо ви – змерзляка, проміжок часу між переодяганням у купальний костюм і зануренням у теплу воду може видатися вічністю…

Автор дякує за організацію мандрівки Паломницькому центру Матері Божої Неустанної помочі.