Мікени заснував Персей – син Зевса…

3,5 тисячі років тому на грецькому півострові Пелопонес процвітала Мікенська цивілізація.

Вид з Мікенського пагорба.
Вид з Мікенського пагорба.

Пелопонес – виняткової краси півострів, оточений бухтами зі скелястими берегами, з величезними плантаціями олив і помаранчевих дерев. Це південна прадавня грецька земля, де майже чотири тисячі років тому існувала Мікенська цивілізація. Наприкінці ХІХ ст., коли був пробитий Коринфський канал, що поєднав Егейське й Іонічне моря, півострів Пелопонес перетворився на штучний острів. Завдяки каналу дорога суднам від моря до моря скоротилася на 400 км.

Наш автобус зробив зупинку перед Коринфським каналом, і ми могли оглянути його. Звернула увагу на великий евкаліпт, що ріс коло каналу. Дивно, але більше ніде цього дерева у Греції не бачила. Вузькою пішохідною доріжкою по мосту дійшли до середини каналу, який має ширину всього 24 метри. Така мала відстань не дозволяє великим сучасним кораблям проходити каналом. Добре видно було його прямовисні 75-метрові береги – і далі Іонічне море. Протяжність каналу шість кілометрів.

Дорога Пелопонесом до Епідавра петляє горбистим узбережжям Егейського моря. З кожним поворотом, як у калейдоскопі, змінюються краєвиди. Один одного гарніший – інша лінія берега, але скрізь яскраве сонце, що виблискує у воді, і безхмарна блакить неба.

Епідавр – відомий античний потужний лікувальний центр, куди за зціленням приїздили хворі з усієї Греції. Згідно з давньогрецькими міфами, в Епідаврі народився бог медицини Асклепій (латинська назва Ескулап), який не тільки лікував людей, а й воскрешав мертвих. Він зробив людей безсмертними і, таким чином, прирівняв їх до богів. Розгніваний Зевс вирішив покарати Асклепія за порушення світового порядку – вбив його блискавкою. За легендою, Асклепій виліковував людей за добу – зміями. Коли Асклепій палицею вбив змію, з’явилась інша змія, яка травою оживила вбиту. Саме цю траву Асклепій використовував для воскресіння мертвих. Усім відомий медичний символ – зображення Асклепія з палицею, обвитою змією.

Нині основний об’єкт для огляду туристами в Епідаврі – театр, збудований на пагорбі 2500 років тому і відкопаний у ХІХ ст. Ця досконала споруда, що має 55 кам’яних рядів і розрахована на 14 тисяч глядачів, славиться виключною акустикою. Добре чути навіть розмову пошепки. Театр, як не дивно, був призначений для лікування: мав викликати катарсис – сильні почуття, що оздоровлювали тіло і душу. Нині в театрі проводяться фестивалі, на сцені відбуваються постановки творів давньогрецьких авторів, виступи співаків.

Недалеко від театру – розкопки святилища Асклепія: руїни храмів, стадіон, басейни… Знахідки, а це в більшості скульп­тури, представлені в тутешньому археологічному музеї. Усе придивлялася до фасонів одягу – як майстерно виконані складки і навіть ґудзики…

Наступним для короткого огляду був Нафпліон – давнє мальовниче морське містечко-курорт. Над містом височить потужна фортеця Паламіді, збудована венеціанцями в ХVІІ ст. на 200-метровій скелі. Широкий пляж, але ніхто з нас не купався в морі – було прохолодно. В історії Греції Нафпліон відомий як перша столиця країни в перші роки незалежності – у 1829−1833 роках.

Біля Левових воріт.

Дорога з Нафпліона до Мікен була особливою, адже ми проїжджали через апельсинові сади. Це був кінець квітня – пора цвітіння. Запаморочливий аромат квітів проникав в автобус…

І ось перед очима легендарні Мікени, оспівані Гомером в «Іліаді». Точніше, їхні руїни з прадавнього часу.

Відповідно до давньогрецьких міфів, місто заснував син Зевса Персей. Пізніше воно стало резиденцією царя Атрея і його сина царя Агамемнона. За легендою, довкола Мікен велетні з величезних, грубо обтесаних брил звели потужні укріплення, ширина яких місцями сягала 17 метрів.

 Період розквіту Мікени переживали три з половиною тисячі років тому, а вже в другому сторіччі до нашої ери мешканці покинули місто, і з часом воно повністю занепало. Лише на початку ХІХ ст. розпочалися археологічні дослідження місцевості. Грецький археолог Піттакіс розкопав і відреставрував знамениті Левові ворота і кам’яні стіни укріплень. Німецький археолог Генріх Шліман у 1874−1876 роках розкопав гробниці мікенських царів і фундаменти палаців із стародавніх часів. Його чисельні цінні знахідки, а це багато золотих предметів, зокрема золота посмертна маска царя Агамемнона, зберігаються в Афінському археологічному музеї.

Екскурсія Мікенами розпочалася з оглядин розкопаної Шліманом гробниці Атрея, або ж «Скарбниці Атрея», яка є од­нією із найважливіших пам’яток Мікенської цивілізації. Розташована вона поза межами міських стін. Це єдина споруда, яка збереглася донині в первісному вигляді. Зовні вхід до гробниці веде довгим коридором, по сторонах якого викладено великі кам’яні брили, добре припасовані одна до одної. Через кам’яний портал входу, який був оздоблений фресками, потрапляєш у темне приміщення. Світло проникає сюди лише через вхід. Над головою – величезне купольне склепіння, майстерно викладене кам’яними плитами. Недаремно цю гробницю називають найграндіознішою купольною спорудою Мікен. Тут похмуро і якось непривітно – гробниця ж.

Прадавні Мікени були розташовані на високому пагорбі. Вхід до нього вів через знамениті Левові ворота. У літературі, якщо мова про Мікени, то обов’язково є їх зображення. Це викарбувані в камені дві левиці, які двома лапами спираються на основу колони, що є між ними, а підтримує їх величезна вигнута кам’яна плита. Ворота збудовані більше трьох тисяч років тому.

В археологічному музеї Мікен, що біля пагорба, – знахідки із розкопок. В основному глиняні глечики різних форм і кольорів. На особливу увагу заслуговує прадавня фреска, що оздоблювала вхід до гробниці Атрея.

На Пелопонесі завершилася моя екскурсія «Антична Греція», проте хотілося довідатися і про сучасне життя греків. Греція з 1981 року є членом ЄС. Країна переживає кризу, безробіття – 30 відсотків, через великі податки закривається малий бізнес. Гарантійне забезпечення мають державні службовці, але щоб ними стати, треба пройти ряд складних тестів. Греки постійно виступають проти антикризових заходів, відстоюючи свої соціальні здобутки.

Відповідно до конституції, православне християнство у Греції визнано державною релігією. Перші особи держави мають бути православними і складати присягу відповідно до православного обряду. Церква звільнена від податків, і священнослужителі отримують заробітну платню від держави. У школах викладають релігієзнавство. Греки зберігають християнські традиції. Звичні в Європі статеві стосунки людей до шлюбу можливі лише у випадку, якщо відбулися їхні заручини у колі родини. Чоловіки одружуються у 30−35 років, коли вже матеріально забезпечені. Не прийнято, щоб подружжя винаймало квартиру.

Усі чоловіки зобов’язані нести військову службу, термін якої від 6 до 9 місяців. Відтермінування є у студентів до 26 років. При працевлаштуванні обов’язковою має бути довідка про завершення військової служби.

Середня тривалість життя греків – 71 рік, гречанок – 81 рік. Молодші не поступаються місцем у транспорті старшим людям, бо не хочуть вказувати їм на їхній похилий вік…

Дозволено куріння в ресторанах.

Для тих людей, що хочуть їхати у Грецію, країну міфів і богів, та сумніваються, маю сміливість порадити – їдьте! Греція – це та перлина, без якої намисто ваших вражень від подорожей не буде достатньо коштовним.

Фото автора