Навіть якщо Бозя снігу не дасть, у Татрах насиплять штучного

Словацькі гірськолижні курорти ніби створені для того, щоб догодити найвибагливішому приборкувачу гірських вершин. Тут можна знайти траси для затятих лижників, а поруч такі, на яких можна кататися разом з маленьками дітками, або таким, як я, чайникам, які і висоти бояться, і на лижах не те що кататися, а й стояти не вміють...

Більша частина території Словаччини — гори. Це Низькі і Високі Татри, а по-нашому — Карпати. Сніг тут лежить з грудня до квітня, тому гірськолижний сезон у цій країні дуже довгий. Траси доглянуті, всюди встановлено сучасне освітлення. Якщо погода викине вибрик і снігу Бозя не дасть, передбачливі словаки запускають свій сніг — штучний.

Для наших туристів Словаччина приваблива ще й схожим менталітетом. Кухня мало чим відрізняється від української. У ресторанах і кафе, якщо ви не знаєте словацької, англійської чи німецької, з вами поспілкуються російською. Народ тут ввічливий, до туристів ставляться з повагою. Пригадую, у Братиславі ми запитали українською в старшої пані, як пройти до стоянки автобусів. Жіночка повільно, чітко вимовляючи кожне слово, жестикулюючи руками, вказала нам дорогу.

Перевага відпочинку на гірськолижних курортах Словаччини ще й у поміркованості цін, порівняно з зимовим відпочинком у сусідній Австрії. Ціни на готелі з чотирма і п’ятьма зірками кусаються у будь-якій країні. Але номер у тризірковому можна знайти і за 15-20 євро з особи на добу. Пропонують свої послуги і приватні підприємці. У котеджах, збудованих поблизу гірськолижних трас, можна винайняти апартаменти на 4 особи з окремими санвузлами і спільною кухнею за 80-100 доларів за добу. Тут можете самі собі приготувати їсти, бо для цього господарі створили відповідні умови. Та найбільша перевага у тому, що не потрібно далеко добиратися. З’їхав з гори і за дві-три хвилини ти вже вдома.

Той, хто хоч раз відпочивав у Словаччині, зауважить, що рівень гірськолижних курортів підвищується з кожним роком. Ті, хто хоче вже так накататися, щоб не чути ніг і рук, можуть це робити не лише вдень, а й вночі. Більшість гірськолижних центрів пропонує послуги у глибокий вечір.

Хоча Словаччину і називають гірськолижним курортом, тут виокремлюють лише два регіони для зимового відпочинку. Гірський масив Низькі Татри займає центральну частину Словаччини. Від іншого популярного лижного регіону, Високих Татр, його відділяє долина річки Вах.

Низькі Татри — ніби широка смуга, всіяна, як грибами, куполоподібними горами, що аж до самісінького верху заросли лісами. Гострих піків тут нема, тому лижні траси беруть свій початок на самісінькому вершечку гори. А от у Високих Татрах, найвищих горах Східної Європи, з верхніх хребтів впираються в небо скелясті піки, що більше підходять для альпіністів, ніж лижників.

Тому, хоч Низькі Татри і поступаються у висоті, вони краще підходять для катання. Тут є багато облаштованих місць, однак найбільшим гірськолижним курортом у цій місцині є Ясна. У Ясні працює понад 30 підйомників. Звичайно, всі вони платні. Але хто на курорті рахується з грошима!

Якщо у вас є власне авто, не бійтеся пускатися в дорогу. Дороги тут, правда, не такі шикарнючі, як у Польщі чи Німеччині, але у кілька разів кращі від наших. На під’їздах до станцій підйомників є парковки. Про наявність вільних місць на них ви дізнаєтеся дорогою: світлодіодні екрани висвічують цю інформацію. Якщо ви приїхали автобусом чи поїздом, можете доїхати до підніжжя гори рейсовим автобусом за 2 євро. Хоча деякі гонорові готелі платять за своїх “квартирантів” і автобуси їх возять на халяву.

Словаки одним з найкращих гірськолижних курортів називають Штребське Плесо, що розлігся на березі однойменного озера. Це — найвищий з курортів, тому сезон катання тут найтриваліший. Найбільше тут сподобається чайникам. Хоча і професіонали будуть задоволені. У Штребському Плесі є два трампліни для стрибків, трибуни для глядачів і освітлення для катання у вечірній час. У Штребському Плесі відбуваються етапи чемпіонатів Європи з бігових лиж і стрибків з трампліна. Тут працює два крісельні, три бугельні і один дитячий підйомник.

Якщо ви вирішили брати на відпочинок дітей, я би радила їхати в один з найстаріших курортів Словаччини — Смаковєц. Якщо набриднуть гори і ви захочете походити по супермаркетах чи погуляти у великому місті, можете поїхати за 15 кілометрів у Попрад.

Головний центр катання у Старому Смаковєцу називається Гребієнок. Канатною дорогою можна піднятися на тисячометрову висоту за дев’ять хвилин. Тут є гірськолижний комплекс для початківців — три лижні траси і стільки ж підйомників. Той, хто вже добре тримається на лижах, може проїхати з вершини Гребієнок або “чорною” слаломною трасою з висоти півтори тисячі метрів. Окрім того, у Старому Смаковєцу працює найкраща санна траса, протяжність якої понад два кілометри. Любителям санок тут пропонують раз на тиждень покататися у нічний час... А Новий Смаковєц чекає на дітей. У селищі є лижна зона для дітей і природна ковзанка.

У Словаччині хочеться побачити все і відразу. Не поспішайте відпочивати на усіх курортах за одну відпустку. Щоб порівняти, де краще, варто спробувати покататися і у Низьких, і у Високих Татрах. Одним з найвідоміших центрів відпочинку Словаччини є Татранська Ломніца з її родзинкою — найвищою горою Високих Татр Ломницьким Штитом. Зі словацької “штит” перекладається як пік або вершина. Наш гід розповідав, що сміливцям, які відважуються туди піднятися канатною дорогою, захоплює подих. Дивлячись вниз з висоти 2632 метри на найближчі скелі, що наче втопилися у хмарах, можна відчути себе птахом, що летить над землею.

Татранську Ломніцу як курорт словаки облюбували ще у 1892 році. Відтоді він жодного сезону не простоював. Хто не хоче кататися на лижах, може спробувати свої здібності на ковзанах. Або пограти у гольф чи покататися на снігоході.

В одній газетній публікації неможливо описати всі гірськолижні курорти Словаччини. Та й нема такої потреби. У горах вже давно лежить сніг — якщо не справжній, то штучний. Гірськолижний сезон стартував.

Редакція газети “Високий Замок” дякує туристичній фірмі “Карпатія-Галич-Тур” за організацію подорожі.