Володимир Каліка «перепливає Дунай» поетичним словом

Його збірки — витримані часом: «Райдерево» (1970 р.), «Рубікон» (1980 р.), «Конгрес» (1989 р.), «Цивілізований Адам та комерційна Єва» (1992 р.). З цього приводу варто пригадати нашого земляка Осипа Турянського: «Для творчої праці замало самого таланту. Поет мусить пройти найглибше пекло людського буття й найвищі небесні вершини людського щастя. Тоді його слово буде хвилювати, захоплювати, піднімати людську душу». Цей вислів пригадався на презентації книжки Володимира Каліки «Перепливу Дунай», що відбулася у Львівській обласній організації Національної спілки письменників України.

Певне, найвищу вершину свого щастя Володимир Каліка відчув, слухаючи виступи колег по перу. Левко Різник, Тарас Салига, Володимир Захожий, Ярослав Камінецький та інші глибоко аналізували творчість поета, а їхні одверті оцінки не були перебільшенням. Всі, без винятку, розуміли: творчість майстра українського слова сягнула дзвінкоголосої високості визнання, а його філософське бачення світу перемелено в рядках і строфах гіркою дійсністю буття.

Проходить і сам Володимир Каліка у найглибше пекло людського буття, яке він мужньо витримує. Нова книжка — тому підтвердження. Нині, коли тяжка хвороба вперто насіла на письменника, він, на межі зриву, продовжує рухатися і в своїй творчості, і в побуті. Благо родина, і найперше його дружина, пані Катруся, своїм опікуванням вселяють надію.

Щодо таланту поета: його могуття давно поціноване — це рідкісне явище на українському поетичному видноколі, що зібране з отих піщинок пустелі Сахара, яку він долає на човні українських міфів, характерної ментальності нації, її безмамайних поколінь, лірики та дивних сюжетів, бездоганно заримованих поезійністю. Усім цим та ще багато чим щедро засіяний раритетний збірник «Перепливу Дунай».