Мундіаль діаспори виграли «іспанці»

Після успішного проведення чемпіонату світу з футболу серед закордонних українців його організатори думають вже про… Україніаду.

 Голова Надвірнянської РДА Олександр Кенійз вручає головний приз капітану іспанських українців Олександру Петруняку.
Голова Надвірнянської РДА Олександр Кенійз вручає головний приз капітану іспанських українців Олександру Петруняку.

Перемогою українців, що живуть в Іспанії, над земляками з Румунії завершився шостий чемпіонат світу з футболу серед представників української діаспори. Уперше цей турнір приймали Надвірна і Богородчани, що на Івано-Франківщині.

— Нам не звикати до проведення таких масштабних заходів, – бере слово голова Надвірнянської райдерж­адміністрації Олександр Кенійз. – Два роки тому Надвірна приймала міжнародний гуцульський фестиваль, що дозволило “реанімувати” чимало соціальних об’єктів. Нині ж без жодної державної копійки було наведено порядок і з міським стадіоном.

— Кошторис звітного чемпіонату становив 1 млн. 108 тис. грн., – говорить ініціатор його проведення Ігор Бокій з Канади, директор Міжнародної організації українських громад. – Левову частку затрат взяли на себе господарі, за що вдячний їм. Зразкова організація турніру на Прикарпатті дає підстави сподіватися, що невдовзі буде реалізовано ще один мій проект – проведення вже комплексних змагань серед представників української діаспори. Вже навіть дав йому робочу назву – Україніада. Ідуть перемовини на цю тему з керівництвом Національного олімпійського комітету.

За нагороди нинішнього Мундіалю боролися вісім збірних – рекордна кількість учасників. Уперше приїхали українці з Ізраїлю. Для порівняння, на п’яти попередніх турнірах, котрі незмінно приймав Тернопіль, найбільше учасників було у 2014 році – шість.

Найцікавіша боротьба точилася у півфіналах. Українці з Іспанії вирвали перемогу у білоруських українців – 2:1, а румунські діаспоряни лише за серією післяматчевих пенальті виявилися точнішими за опонентів з об’єднаної команди українців, які живуть у Німеччині та Австрії, – 7:6. У фінальному поєдинку, який обслуговували відомий у минулому вітчизняний арбітр Ігор Бокій, а також асистенти Валерій Курганов з Олександрії та Олександр Сидоренко з Шостки (теж судили поєдинки в елітному дивізіоні), “іспанці” взяли гору над “румунами” – 3:0. Щасливий тренер переможців Михайло Петруняк, який живе в Іспанії вже 18 років, сказав, що його підопічні – з Валенсії та Мурзії, більшість з них працює на будовах. Є і ті, що поїхали на Піренеї за студентськими візами. Всі дуже задоволені, що не тільки одержали нагоду на кілька днів приїхати додому, а й тим, що повернуться до Іспанії з медалями футбольних чемпіонів світу серед діаспори.

Українці з Іспанії вперше підкорили найвищу сходинку п’єдесталу пошани, як і українці з Білорусі – третю. Тренер останніх Віктор Ковальчук свого часу закінчив Львівський поліграфічний інститут, одержав скерування на роботу у місто Ліду, залишився жити у сусідній країні. Під опікою Ковальчука ця збірна вчетверте приїздить в Україну. Керманич постійно змінює склад, щоб якомога більше його вихованців мали змогу побувати на етнічній батьківщині. Віктор Ковальчук був вражений не тільки зразковою організацією чемпіонату, а й тим, яким привабливим стає Прикарпаття…

Відомий меценат з Канади – Анна Кисіль, яка народилася в Яремчі, на згадку презентувала всім збірним керамічні булави з футбольними м’ячами, які виготовив авторитетний грузинський майстер Рагулі Власідзе. Приз кращого воротаря дістався Іванові Антішуряку (Румунія). Кращим захисником цього “мундіалю” став Андрій Білоусов (Білорусь), півзахисником – Іван Паранович (Іспанія), форвардом – Назар Процик (Німеччина-Австрія). А кращим гравцем чемпіонату визнали Степана Янучка з Білорусі.

Приїзд закордонних команд надовго запам’ятається і юним футболістам Надвірнянського і Богородчанського районів, адже Ігор Бокій подарував їм три комплекти спортивної форми.

Оргкомітет чемпіонату світу з футболу серед діаспори розпочав підготовку до наступного турніру. Швидше за все, його знову прийматиме гостинне Прикарпаття.

Фото Надії ГОЛОВІНСЬКОЇ