Кіло вершкового масла за... 53 гривні

Школи, лікарні, реабілітаційні центри для соціально незабезпечених, інтернати купують на торгах продукти низької якості, але у документах ціни такі, як у елітних магазинах. Основні зловживання під час конкурсних закупівель — підприємці пропонують один товар на різних торгах з різницею в ціні у 200-300%, бюджетні організації купують ті самі продукти за ціною, що відрізняється у 2-3 рази. Про ці факти повідомили на прес-конференції журналіст проекту “Наші гроші. Львів” Олександра Губицька та голова правління ГО “Центр громадського моніторингу та досліджень” Мирослав Сімка.

Активісти перевірили у Львівській області 700 договорів продуктів харчування, які проходили через процедуру закупівлі. Аналізували ціни на дванадцять продуктів, зокрема, картоплю, масло, кисломолочний сир, молоко, свинину, цукор, яйця, курячу печінку, яловичину, куряче філе.

Різні замовники купують ті самі продукти за різними цінами. Наприклад, ціна на кілограм вершкового масла жирністю 72,5% коливається від 53,5 грн. до 145,2 грн. Згідно з результатами моніторингу сайту “Наші гроші. Львів”, два сусідні відділи освіти Львова купували кисломолочний сир однієї марки. Один відділ освіти заплатив 43,03 грн. за кілограм, інший — аж 71 грн. Аналогічна ситуація з твердим сиром: 70,47 грн. за кіло та... 126,4 грн. “За однакові продукти однієї маси різниця між договорами у двох районних відділів освіти — аж мільйон гривень, — сказав Мирослав Сімка. — Є інша проблема — надто дешеві договори викликають сумніви щодо якості продукту. Схема така — учасник тендеру свідомо знижує ціну, аби виграти, відтак стати постачальником продукту. Інколи після укладання договору з «дешевим» учасником заплачена ціна за замовлення виявляється у рази більшою. Це стається тому, що переможець торгів подає замовнику торгів довідки, мовляв, продукт раптом подорожчав”.

“Іноді зловживає конкурсний комітет, що обирає переможця торгів, — додала Олександра Губицька. — Кажуть про 10% відкату і це “святе”! Є ще “змова” конкурсного комітету з учасниками торгів. Беруть участь дві-три компанії (одна з них може бути фіктивна), що належать родичам конкурсного комітету. Звичайно, перемагає потрібна компанія. Ми аналізували документи учасників, що змагалися на конкурсі. Виявилося, що в них спільна адреса офісу, один телефонний номер і навіть користуються одним автомобілем”.

За словами Мирослава Сімки, матеріали про зловживання під час закупівлі продуктів передають у правоохоронні органи. Однак більшість компетентних служб чомусь не бачать незаконних схем, і винуватці оборудок виходять сухими з води. “Останнім часом було щонайменше десять кримінальних проваджень, які одразу закрили, — каже Мирослав. — Не оштрафовано жодного (!) члена тендерного комітету. Це при тому, що справи було скеровано до суду. Суд розглядає довідку про зарплату члена тендерного комітету, де фігурує заробіток 3-4 тисячі гривень за місяць. А сума штрафу — 17 тисяч гривень. Тоді у суді кажуть: “Як з такою зарплатою ми можемо оштрафувати члена тендерного комітету?”. Рішення Феміди — скасувати штрафну санкцію”.