Іван-чай для «Святого Яна»

Сьогодні всі Івани відзначають свої літні іменини. Кажуть, у церковному календарі пам’ятних днів, пов’язаних з Іваном, набереться аж двадцять чотири, але саме 7 липня є найпопулярнішим. Люблю його і я.

На моїй малій батьківщині є пам’ятне місце, пов’язане з Іваном — джерело із цілющою водою, біля якого ось уже 168 років стоїть фігура Святого Яна. Сюди щодня звідусіль приходять паломники. Одні моляться за одужання рідних, інші просять небесні сили допомоги перед далекою дорогою, перед початком важливої справи. Місце це овіяне легендами…

За переказами хуторян, у давнину, один добродій мав незрячого малолітнього сина. Ніхто з лікарів не міг повернути йому зір. А якось засмученому батьку приснився віщий сон. Голос з неба промовляв: піди дорогою з Бережан до Львова, з лівого боку побачиш там три джерела. 7 липня, у День Івана, до сходу сонця, візьми воду із цих джерел і вмий нею свого сина…

Батько так і зробив. Ранок був прохолодний, тож щоб зігріти малого, він пішов через дорогу назбирати хмизу і розпалити вогонь. Коли повернувся, син вигукнув: «Тату-тату, подивися, які тут рясні черешні!»

Тутешня вода зробила неймовірне — хлопчик прозрів. У вдячність за це щасливе подружжя поставило кам’яну фігуру Івана Хрестителя, який хрестить Ісуса. У народі цю фігуру назвали «Святим Яном».

Пам’ятник пережив багато лихоліть, витримав завдані йому безбожниками кривди.

«Молитва біля нього разом зі спожитою водою дає людям віру, надію, любов, — написано на таблиці біля цього джерела. — Дає здоров’я, енергію до життя. Вода від „Святого Яна“ — не для комерції. Ця вода для здоров’я, для сили, для радості. Бережімо „Святого Яна“ і благодатну воду біля нього!»

І люди бережуть. У часи Незалежності це місце завдяки меценатам-добродійникам облагородили, реставрували фігуру, почистили і впорядкували джерело. Довкола ростуть квіти. Доклали тут своїх рук люди різного фаху і професій — автокранівник, підприємці, лісник, медики, колишній прокурор, громадські активісти…

У ніч перед сьогоднішнім святом Івана до підніжжя цієї фігури лягли прості польові квіти — букетик рожевого Іван-чаю. Як мовиться, сам Бог велів. Все на цьому місці органічно, природно. «Святий Ян» і далі виконує свою місію.