Переселенців вчать шити одяг для захисників
Журналістка «ВЗ» відвідала виробничий майданчик «Синергія», де шиють термобілизну на фронт, а для цивільних — світшоти з патріотичним принтом та синьо-жовті стяги
У містечку Знам‘янка Кіровоградської області працює навчально-виробничий майданчик «Синергія», де вимушених переселенців навчають новому фаху — шити одяг. У мерії кажуть, це нові можливості для реалізації ВПО. Людей, які залишили свої домівки через війну, тут навчають з нуля, щоб потім вони могли або самостійно відкрити свій цех та заробляти на життя, або шити одяг для своїх потреб.
Навчання безкоштовне, кожному учаснику видають сертифікати про проходження швейних курсів.
«Синергія» — це соціальний проєкт міської ради, громадської організації «Повернення до життя» та міжнародних грантових фондів. Зокрема, сонячні панелі, якими оснастили будівлю швейного цеху — завдяки грантовій допомозі. Тож швейний цех цілком забезпечений електрикою.
Швейні машини купили за грантові кошти
«У цеху маємо кілька видів швейних машин: навчальні, для вишивання узорів, для професійного шиття одягу на фронт, — розповідає для „ВЗ“ голова громадської організації „Повернення до життя“ Олександр Остапов. — Швейні машинки купили за грантові кошти — 45 тисяч доларів. Наша ціль — допомогти вимушеним переселенцям з роботою. А їх у Знам‘янці чотири тисячі».
Запитую, як обирають охочих опанувати швейний фах. Олександр Остапов каже, ВПО мають заповнити електронну анкету. А далі - справа мотивації. Викладачів зі швейної справи у «Синергії» теж обирали зі складу ВПО.
«Близько двісті ВПО заповнили анкету, 80 уже пройшло навчальний курс, — продовжує розмову Олександр Остапов. — З них п’ятнадцять людей уже відкрили у нашому регіоні власний швейний бізнес. Дехто працевлаштувався на наших міських швейних підприємствах. Частину ВПО відкрили після наших навчань статус ФОП, розвіяли свої страхи, мовляв, у війну важко починати якусь бізнесову справу з нуля… Усіх навчаємо шити базові речі. Деякі наші учні ще два місяці тому не вміли навіть голку в руках тримати… А сьогодні шиють одяг для фронту».
Заходжу до швейного цеху. Там якраз тривав перший урок для однієї з груп ВПО. Жінкам роздали набори полотна, набори голок та ґудзиків, розповідали про різні види пошиття. Вікова категорія майбутніх швачок — від 25 до 75 років.
«Опанувати швейну справу до нас приходять не лише жінки-переселенки, а й чоловіки, — каже пан Олександр. — Але чоловіки зазвичай приходять і йдуть, не затримуються… На наступний курс записалася пара ВПО — чоловік з дружиною. Будуть вчитися шити, щоб потім відкрити свій цех з пошиття патріотичних світшотів».
Прапор з атласу — 150 гривень, худі з тризубом — 450
Олександр Остапов каже, цех спеціалізується переважно на пошитті термобілизни для військових, шапок під каски, рукавиць, банданів… Мають замовлення від військових частин та організацій, що возять на передову необхідні речі. Теплі речі для захисників шиють безкоштовно.
Замовники, каже пан Олександр, оплачують цеху лише вартість тканини.
Якщо хтось з цивільних хоче придбати термокостюм, за нього правлять 500 гривень. Також шиють патріотичні світшоти та худі (з вишиваним узором, тризубом, патріотичними гаслами) — 350−450 гривень. Також шиють прапори з атласу. Коштують такі прапори 150 гривень.
