Різдвяна свічка – більше ніж світло
Журналіст «ВЗ» власноруч виготовила один із атрибутів Святвечора.
У вихідні у самому серці Львова (на площі Музейній, що біля Домініканського собору) витав передноворічний настрій. Свято свічок зібрало кількасот поціновувачів виробів із парафіну та воску. Родзинка свята — велетенська свічка-пазл вагою півтори тонни — складається з 15 елементів, вага кожного — 110 кілограмів.
Свято свічок відбулося втретє. На ярмарку — виробів до кольору до вибору, на будь-який гаманець (ціна — від 30 до 200 гривень). Вирішила власноруч виготовити свічку для Святвечірнього столу.
Мій вчитель — майстер з виготовлення свічок Мирослава Дяк. “Тільки-но приступите до виготовлення воску — як ваші хвилювання як рукою зніме, — каже пані Мирослава. — Фантазуєш, імпровізуєш, вкладаєш душу. Свічка — більше ніж світло. Процес виготовлення заспокоює, позитивно впливає на нервову систему. Недаремно, коли є вроки — зливають віск”.
Зі мною на майстер-клас прийшли кілька дітей та дві жінки. Кожен отримує форму для свічки: у вигляді піраміди, кульки, а я — у вигляді ялинки. В середину форми вставляємо гніт, який фіксуємо пластиліном. З іншого боку робимо гніт натягнутим, як струна — протягуємо крізь нього спеціальну голку, яку фіксуємо по боках форми. В окремих лотках кубиками нарізаний віск різних кольорів. У форму хаотично кидаємо воскові кубики. Я вирішила зробити свічку різнокольоровою. На дно кинула кубики, схожі на різото, другий шар — фіолетові, третій — червоні. Після цього нам дали ківшик розтопленого парафіну. Наше завдання — залити його у свічкову форму. Форму на годину відправили у холодильник. Тим часом беремося за виготовлення іншої свічки. Нам дають довгі білі свічки, які ми маємо опустити у фарбований парафін. Хочеш триколірну — міксуй кольори, хочеш одноколірну — опускай виріб двічі-тричі в одну фарбу. Є правило — опускати свічку у кольоровий парафін потрібно повільно, а витягати швидко. Після цього треба дати їй “заспокоїтися”, щоб віск нормально стік і не було гульок, патьоків.
Настав час виймати вироби з холодильника. Діти неабияк заметушилися... Обережно знімали з виробу форму. Але моя свічка ще не зовсім застигла, бо виріб був більшим, ніж у інших учасників майстер-класу. Щоб її не зруйнувати, довелося помістити ще на кілька хвилин у морозильну камеру.
Ставлю готову свічку-ялинку на спеціальну розігріту плитку, щоб підрівняти основу. Останні штрихи — на секунду-дві занурити виріб у парафін, щоб надати йому блиску. Нарешті моя різдвяна свічка-ялинка готова!
Фото ІРИНИ ДМИТРІВ та Валерія ШМАКОВА
