«Люди пробачать оратору все, крім нещирості...»

Здавалося б, ораторське мистецтво — це дар, який дається одиницям. Ірина Снітинська (на фото) заперечила цей стереотип власним прикладом. Колись виступи були її найбільшим страхом, а нині вона — тренер з ораторської майстерності. Переконана, що успіх кожної людини залежить від вміння спілкуватися, чітко висловлювати свою думку на сцені та переконувати кожну, навіть велику та незнайому, аудиторію. Щоб навчати цього людей, допомагати стати їм успішними, й заснувала власну школу риторики й ораторства «Аґрус».

«Коли ЗРОЗУМІЛА, що подолати власний страх не так вже й важко, вирішила поділитися цим досвідом з іншими людьми, — каже пані Ірина. — Страх спілкування чи публічного виступу, хвилювання, яке виникає в цей момент, — найчастіша причина звернень до нас. Моя мета — показати кожному, що виступ перед численною публікою — це звичайна розмова, інтерпретація власних думок. Найважливіше бути чесним і справжнім перед аудиторією. Люди пробачать все — погану дикцію, непідготовленість, але нещирість — ніколи».

Ірина Снітинська вважає, що ораторської майстерності не лише може, а й повинен навчитися кожен. Спілкуватися доводиться усім і щодня. Виступати публічно, доносити свої думки,потрібно вміти не лише політикам, а й викладачам, вчителям, бізнесменам, менеджерам, продавцям, тренерам, журналістам, — усім, щоб налагодити ефективне спілкування.

«Стати оратором може кожен. А щоб навчитися виступати чи спілкуватися, необхідно це робити, — продовжує пані Ірина. — Це підтверджують виступи відомих ораторів, які теж мали вчителів. На Заході цього вчать у школах, коледжах та університетах як суміжну прикладну дисципліну: вміти представити свої твори, грати в шкільних театрах, переказувати і пояснювати людям свої досягнення, курсові й інші наукові роботи».

«Учні нашої школи — активні люди у житті, які прагнуть і можуть більше, вміють планувати свій час і розставляти пріоритети, відділяючи кукіль від пшениці. Як доводить досвід, вчитися ніколи не пізно, найстарший учень школи «Аґрус» має 74 роки», — наголошує тренер.

— Пані Ірино, найчастіше учнями школи, напевно, є політики. Як з ними працюється?

— Найчастіше політики звертаються до нас перед виборами. Усі приходять із подібними проблемами: некомфортно почуваються перед авдиторією, бракує впевненості, вміння висловити свою думку. Щоб уникнути цих проблем, розглядаємо близько тридцяти технік, відпрацьовуємо різні моделі, які допоможуть комфортно почуватися перед будь-якою публікою. Є особи, які бояться не самої аудиторії, а окремих слухачів-провокаторів, котрі можуть поставити незручне запитання. Під час тренінгів долаємо ці перешкоди, вчимося правильно відповідати на «незручні» запитання. Але думка, що ораторство потрібне лише політикам, — міф. Слово має велику силу, її потрібно застосовувати з розумом. Важливо, щоб прислухалися до слів кожної людини і вважали їх вагомими. Це нормально, коли підлеглий може донести своє бачення до керівника, а для дитини авторитетами є батько і мати, а не людина із сусіднього будинку чи герой серіалу.

Ірина Снітинська навчає людей вчитися самостійно, звертає увагу на сторони, які варто розвивати: голос, інтонація, наголос, жести, міміка, поведінка, мовлення, вміння слухати і чути. Про невербаліку та паравербаліку, тобто все, що поза словами, також ідеться на курсах. Найважливішим тренер вважає — навчитися сприймати аудиторію, помічати її реакцію і правильно на них реагувати. Тому важливе кожне своє слово, кожен жест.

“Якщо клієнт говорить, що хоче бути схожим на N, то можемо разом виявити, що саме так «зачіпає» у виступах цієї людини, і «приміряти», чи пасуватиме йому чужа манера поведінки і мовлення. Якщо до мене звертається людина, у якої дуже багато проблем з мовленням, то за два-три тижні інтенсивної персоналізованої роботи ми досягаємо доброго середнього рівня», — каже пані Світлана.