«Погрожували, що вивезуть до лісу, закопають...»

(Кам’янка-Бузький район. Львівщина)

Ціле село тримає у страху фермер Іван Марець зі Сокола, що у Кам’янка-Бузькому районі. Люди кажуть, що ділок обманом відібрав у них майно, а тепер ще й нападає на них серед білого дня. 1 жовтня обурені селяни пікетували районну прокуратуру.

...У 1997 році селяни висловили недовіру тодішньому голові колгоспу і розділили майно. Частина пайовиків подалася до колишнього голови, а майже двісті селян довірили своє майно голові фермерського господарства Іванові Марцеві. Уже через рік люди зрозуміли, що їх обдурили. Підприємливий фермер приватизував людське майно, а 70 людей, які працювали у нього, звільнив за статтею. У відчаї селяни звернулися до суду.

“Десять років ми судилися за наше майно, — розповідає жителька Сокола пані Галина. — 25 вересня цього року суд нарешті виніс рішення, що Марець незаконно його приватизував. Але він уже встиг розпродати майже все, що було на території колгоспу”.

Іван Марець тепер кидається на селян. У суботу його жертвами стали двоє чоловіків. Ярослав Курнат і Володимир Чех після побиття лежать у відділенні травматології Кам’янка-Бузької цент­ральної лікарні.

На пана Ярослава страшно дивитися: весь побитий, з величезним синцем під оком, від кожного руху скрикує від болю.

“Третій день тут лежу, все болить, мабуть, нирки відбили, — скаржиться Ярослав Михайлович. — Після обіду у суботу їхав велосипедом по центральній вулиці до магазину. Навпроти йшли четверо: Іван Марець, його син Максим і ще двоє невідомих. З ними був пес. Вони його нацькували на мене. Потім підбігли, вдарили важким предметом по голові і поволокли на подвір’я. Богу дякувати, це побачили люди, а то ніхто б і не знав, де я дівся. Мене затягли у “каптьорку”. Погрожували, що вивезуть до лісу, закопають, і ніхто не буде знати. Били ногами, по чому бачили. Я втратив свідомість. Коли отямився, виявив, що зникли гроші, мобільник, навіть обручка. При собі мав п’ятсот гривень”.

Володимиру Чеху важко говорити. Весь у синцях, з ліктя, перев’язаного бинтом, просочується кров. “Кривавої” суботи теж ішов центральною вулицею села. Пан Чех — голова спілки “Мрія”, яку створили селяни у 2006 році, аби відсудити своє майно. Він боїться, що за це Іван Марець хоче звести його зі світу. “Вони на мене напали на дорозі, — пригадує ті події чоловік. — З ними була вівчарка, нацькували її на мене. Потім збили з ніг. Далі нічого не пам’ятаю. Отямився у темному приміщенні без вікон, двері ззовні зачинені. Чую, біля мене хтось стогне. Це був Ярослав. Кишені порожні: зникли гроші, телефон. Третій день тут лежу, не було ні судмедексперта, ні слідчого. Лише у суботу брав показання дільничний”.

Свідки побиття викликали міліцію. Але не чекали на правоохоронців, пішли самі визволяти односельчан. “Марець нам казав, що у нього нікого немає, — розповідає дружина Ярослава Курната пані Олександра. — Ми знали, що чоловіки закриті у “каптьорці”. Я зателефонувала на мобільний чоловіка, відповів Марець. Сказав: “Сучко, ти будеш третя”. Досі цей бузувір не раз тримав у неволі побитих людей. Місяців зо три тому побив чоловіка, який пас корову біля господарства. Навмисне відчиняє браму, аби зайшла корова на територію. Пастуха, що йде за нею, знімає на відео. Потім пише заяву у міліцію, що той незаконно проник на його територію і обікрав. Так один невинний чоловік отримав два роки умовно. Це ж не його власна територія, а загального користування. Недавно жінка зайшла на пасовище за коровою, Марець нацькував на неї псів. Якось побив інваліда, який не має ніг. Нещасний пас корів, і одна зайшла за сітку. Марець схопив бідаку, побив і сказав: “Тобі обрізали ноги, треба обрізати ще й язика”. Чоловіка, який кинувся на допомогу, теж побив. Обоє лежали у лікарні. Написали заяви у міліцію, на тому все закінчилося. За людьми по селу з сокирою бігав. Сусідський хлопчик заліз на яблуню на території господарства, стріляв у нього з рушниці”.

Депутат Желдецької сільської ради Богдан Палас має синець під оком. Теж постраждав у суботу. “Марець вдарив мене каменюкою у присутності міліції, — розповідає. — Іду знімати побої. Я 14 років працював у тому колгоспі: пресувальником, начальником цеху, столяром. У Марця півроку був бригадиром будівельної. Заробив лише кілька мішків пшениці. Потім мене звільнив за статтею. Він хотів поробити нас рабами. Все у нас відібрав, отримав засіяне поле. У мене було майна на три тисячі гривень. За цінами 97-го року Марець продав комбайн за дві тисячі, плюс я ще б мав корову. Тепер за ті гроші куплю хіба старе колесо від комбайна. Селяни йому довірили майна майже на два мільйони гривень. Це техніка, будівлі, худоба. Колись люди самі будували колгосп за трудодні, все робили вручну. А він то все забрав собі. Багато вже селян повмирало, так і не дочекалися нічого”.

На території колишнього колгоспу, де тепер порядкує Іван Марець, повна розруха. Під тином стоять заіржавілі комбайни, трактори, вантажівки, ферма от-от впаде. Від хімскладу залишилося кілька бетонних плит. Село згуртувалося проти фермера. Коли я приїхала у село, почали сходитися люди. Зо три десятки обурених людей один поперед одного розповідали про безчинства горе-односельчанина.

— Усе Марець розібрав, продав, — скрушно хитає головою місцева жителька Катерина Михайлюк. — Думали, що Бога за бороду схопили, село піднімемо. А тут такий обман! Не маємо чим свою землю обробляти — вся техніка у нього. Він хоче майно пайовиків, які вже померли, загребти собі. Якщо він його візьме, живим нічого не дістанеться. Там вже й так ніц не лишилося.

— Я попереджав людей, аби з Марцем не зв’язувалися, — каже голова Желдецької сільської ради Михайло Пітковський. — Моя попередниця допомогла йому підробити документи на приватизацію майна. Я його добре знаю. Це кара Божа для села.

Івана Марця я зустріла у Кам’янка-Бузькому райвідділі міліції. Кремезний сивий чоловік, почувається впевнено.

— За що людей побили? — питаю.

— А хто їх бив?! Я їх не рухав. Це вони мене побили.

— Майно збираєтеся повертати?

— Майно повернене.

Далі Іван Марець розмовляти з журналістом відмовився.

У міліції повідомили, що триває перевірка у цій справі. “Буде прийнято законне рішення. Потерпілі принесли заяви, перед цим було ще кілька”, — пояснив заступник начальника Кам’янка-Бузького райвідділу міліції Віктор Браташ.

P. S. Коли матеріал був готовий до друку, стало відомо, що кримінальної справи досі не порушили. “Ми розглядаємо матеріали справи. Опитуємо свідків. Маємо шість заяв на Івана Марця. Кримінальної справи не порушили, бо ще немає вис­новків судмедекспертизи”, — розповів начальник карного розшуку Кам’янка-Бузького райвідділу міліції Павло Лоза.