«Це все одно, що схрещувати змію з носорогом»

Поки прогнозисти тасували карти з політичними «валетами», «дамами», «королями» і «тузами», складаючи пасьянси на новий політсезон, у президентській «БПП «Солідарність» та «Народному фронті» сватів одне до одного засилали. Про заручини наразі не оголосили, але вже й не відпираються, що про спільне життя не лише у парламентській коаліції, а й під єдиним партійним дахом замислюються. «Йдуть консультації, — заявив на розпитування журналістів спікер-«фронтовик» Андрій Парубій. — Жодного рішення наразі не прийнято. Якщо об’єднаємося, зберемося на брифінг». Чи вдасться «порошенківцям» та «фронтовикам» злитися в єдину партію влади, і кому який зиск від такого шлюбу за розрахунком? Про це — у розмові з політтехнологом Денисом Богушем.  

- Чому з ідеєю об’єднання дозріли саме зараз? До виборів 2019-го ще далеко (президент Порошенко як мантру повторює, що дострокових перегонів не буде). А в українській політиці домовленості, як і союзи, за п’ять хвилин можуть розвалитися.

- Час, коли немає виборчої кампанії, найбільш зручний для того, аби протестувати політичні проекти, подивитися, як реагує суспільство.  Не виключено, що створення спільної партії — одна з умов того, що «Народний фронт» залишиться у парламентській коаліції, якщо з подачі Банкової вирішать «зносити» прем’єра Гройсмана (Гройсман з Яценюком і «НФ» уклали взаємовигідний ситуативний союз, спрямований на те, щоб послабити владну монополію Банкової. — «ВЗ»).  «БПП» історія з об’єднанням вигідна з точки зору концентрації влади і фінансових потоків, які розділені між Порошенком і його компанією з одного боку та «Народним фронтом» (Яценюком, Аваковим, Турчиновим) — з іншого.

З електоральних міркувань об’єднання вигідне «Народному фронту» і не вигідне «БПП». Так виглядає, що в «НФ» хочуть прилаштувати своїх людей. Вигідніше робити вибори під державний адмінресурс, ніж під різні проекти. У випадку з різними проектами хтось має бути технічним. Це означає, що когось «кинуть». А так буде гарантія проходження до наступного парламенту хором. Складуть список, розділять мажоритарку, «заточать» округи під своїх людей.

- Чи вдасться склеїти союз, зважаючи на те, скільки груп впливу у «БПП» і «НФ» та які у кожної з них апетити й амбіції?

- Усе залежить від політичної волі. Склеювати доведеться на трьох рівнях. Є центральний —  п’ять-сім людей, які мають домовитися. Середній — депутати, голови адміністрацій... І низовий — партійні осередки на місцях. На рівні партосередків —  найскладніше. У «НФ» скажуть «БПП»: давайте ділити усе пополам. А у відповідь: «З якої радості?!». На низовому рівні зазвичай не вдається домовитися. Там — лише конфлікти. Але на них, як правило, не звертають уваги. Другий рівень легше склеїти. Сказати: «Хлопці, окремо ви нікуди не потрапите, а так у вас є шанс хоча б 40 людям знову пройти у Верховну Раду».  

- Участь в об’єднавчій кампанії Володимира Гройсмана (за однією з версій, на нього приміряють мундир голови «солідаризованої» партії влади) означає, що прем’єр вирішив відкласти самостійне політичне плавання до кращих часів?  

- Якщо «БПП» і «НФ» об’єднаються, то Гройсмана, очевидно, поставлять перед вибором: або йдеш у цей проект, або звільняємо крісло для іншого прем’єр-міністра. У Гройсмана є власна партія  — «Вінницька європейська стратегія». У Вінниці вона має хороші можливості. Але розкручувати її до загальнонаціонального масштабу дуже дорого. Якщо Гройсман погодиться грати у спільну гру  — одна історія. Якщо ж його викинуть з прем’єрського крісла, доведеться якось конвертувати свій рейтинг у політичний. Варіанти — або розкрутка своєї партії, або розрахунок на те, що його підбере якийсь з інших сильних проектів. У Гройсмана ситуація непроста. Думаю, переговори, на яких умовах він залишається прем’єр-міністром, дуже жорсткі.

Є інша інтрига: що робитимуть з Кличком? Він досі залишається головою «БПП «Солідарність» (хоча мер Києва ще у травні минулого року оголосив про складання повноважень голови президентської партії, але жодного рішення з цього приводу на партійному з’їзді досі не ухвалили. — «ВЗ»). Судячи з усього, з Кличком на тему спільного проекту «БПП» і «НФ» ніхто не говорив. Хоча електорально він зі своїм рейтингом зіграв би у плюс. 2014 року Кличко міг виграти президентські вибори. Але його переконали не балотуватися (за результатами так званих віденських домовленостей під патронатом Дмитра Фірташа, президентську ставку зробили на Порошенка, Кличка ж «підписали» на мерство. — «ВЗ»). У Києві Кличко має стабільний рейтинг — 40% (плюс-мінус). Залишається питання: чи зможуть з ним домовитися, чи бачать його в об’єднаній партії?

- Якщо об’єднання відбудеться, на які ролі можуть претендувати Луценко, Аваков, Турчинов?

- Говорити про те, що Луценко — успішний генпрокурор, посадив купу VIP-корупціонерів, не доводиться. Оскільки у Ген­прокуратурі він не дуже ефективний, його можуть повернути у політику саме на роль керівника об’єднаної партії. Щодо Авакова і Турчинова, то ні той, ні інший особистого рейтингу не мають. Згадайте, скільки  набрав Турчинов на виборах у Києві, незважаючи на те, що у Тимошенко (2008-го Турчинов балотувався у столичні мери від «БЮТ». — «ВЗ») був височенний рейтинг.  Турчинов й Аваков підуть паровозом — у списку.

В Яценюка з «Народним фронтом» рейтинг — один-два відсотки. Це — у межах статичної похибки. Рейтингу немає, ресурси є: країну ж пополам дерибанять.

- Для чого були запущені чутки про таємну зустріч Авакова з Тимошенко, на якій нібито обговорювали можливість спільного проекту? Хотіли подражнити  Порошенка, чи дим не без вогню?

- Думаю, переговори усіх з усіма відбуваються постійно. Щодо конфігурацій, то тут ще й не такі чудернацькі варіанти можуть обговорювати.   Але одна річ — переговори, інша — чи щось з того вийде.  

- Об’єднана партія — ставка, очевидно, не лише на парламентські, а й на президентські вибори, які відбудуться раніше (навесні 2019-го)? Одна партія — єдиний кандидат від влади — більші шанси для Порошенка вийти у другий тур...

- Логіка президентської кампанії інша. Тут Порошенкові ніхто не потрібен. Єдине, чим його можуть шантажувати, — це: а) виходом «Народного фронту» з коаліції; б) військовими формуваннями, які є в Авакова. Тобто лякати тим, що Порошенко може не втримати владу. Щодо президентської кампанії, то за розкладу «Порошенко — Тимошенко», якби голосування відбулося найближчої неділі, перемогла б Тимошенко. Але, як правило, перед виборами, коли задіяні всі ресурси і технології, картина змінюється. Якщо б Порошенко був на четвертому місці у рейтингах, тоді був би непідйомним. Як це було з Ющенком у 2010 році. Міжнародна активність, безвіз — усе це використовуватимуть як аргументи на користь президента. Він точно не абсолютне зло, як був Янукович.

- Чи поведеться на нову «Партію регіонів» (на платформі «БПП» і «НФ») виборець?

- Думаю, так. На арену виходять такі персонажі, як Ляшко, Тимошенко, якою можна лякати виборців. Є Рабінович, «Опоблок», який на другому-третьому місці вилазить. Тобто у принципі можна каталізувати і мобілізувати електорат «проти зла». Інша річ, що «Народний фронт» тягнутиме «БПП» донизу. Достатньо лише появи там Яценюка із його суперневдалим досвідом прем’єрства. Одна річ — підняти рейтинг «БПП» в її нинішньому варіанті. Інша — зробити це, коли там буде «Народний фронт». Це вже буде складніше, навіть якщо знайдеться «зло», проти якого розігруватимуть спільну карту.

На своїй пам’яті бачив не один проект таких об’єднань і не можу сказати, що вони були супер-успішними. Була «Наша Україна», в якій об’єднали 10 партій. За Кучму теж об’єднувалися. Але усе це — проекти під вибори. Як для життя, то це все одно, що схрещувати змію з носорогом.

- Чи не пришвидшило переговори про єдину партію влади «ефектне» повернення в Україну Міхеїла Саакашвілі і розмови про можливе створення антипрезидентської коаліції на основі так званої краковецької четвірки?

- До цих подій (з позбавленням громадянства, перетином кордону), як тільки Саакашвілі почав організовувати свої Антикорупційні форуми, у нього було 11-12%. Потім розгубив рейтинг — до двох-трьох відсотків. Зараз, за моєю інформацією, ним серйозно зайнялися, вклали гроші, розбудовують регіональні штаби. Хто це робить і чи зможе Саакашвілі злетіти, не знаю. Але наразі це вигідно лише Тимошенко. Вона грамотно сфотографувалася в усіх точках, де засвітився Саакашвілі, — як захисниця прав гнаних і ображених.

- Але, крім Тимошенко, там були й інші персонажі — від «Самопомочі», «Громадянської позиції»...

- У «Самопомочі» намагаються схопитися за соломинку. Після «сміттєвої епопеї» це складно. З усіх, хто був зі Саакашвілі, найбільший зиск отримують Тимошенко і «Батьківщина». Вони вміють конвертувати все у рейтинг. Інші — ні (Саакашвілі в Україні теж цього наразі не навчився). Вони просто — статисти. І «Самопоміч», і Саакашвілі, якого використовують як таран.

Фото Reuters.