Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Червоноград вчиться на чужих помилках...

На тлі сміттєвого колапсу у Львові в Червонограді вирішили будувати власний сміттєпереробний завод.

Про ці та інші нововведення та проблеми в управлінні містом журналісту “ВЗ” розповів міський голова Червонограда Андрій Залівський (на фото).

— Пане Андрію, невже все так просто і місто може вирішити сміттєву проблему?

— На сесії міської ради створили конкурсну комiсiю з відбору iнвестора і затвердили умови будівництва сміттєпереробного заводу. Уже контактували з польською фірмою “Напшуд” (Сілезiйське воєводство). Їздили дивитися, як працює такий завод зі сортування, переробки і утилізації відходів. Остаточне рішення прийматимуть депутати. Було п’ять пропозицій від різних фірм, які були готові будувати у нас такий завод, — німецької, австрійської, канадської, польської та української компаній. Лінія сміттєпереробки, що у нас зараз є, це добре (комунальне підприємство із промислової переробки побутових відходів «Комунальник». - Авт.), але треба рухатися далі.  Триває дискусія: чи прий­мати виключно червоноградське сміття,  чи також привозне? Проект заводу має бути економічно обґрунтований: не менш ніж 60 тисяч тонн сміття на рік для переробки. У Червонограді наразі є 14.

— Можете брати на переробку і львівське сміття? Думаю, Львів з радістю поділиться цим «добром»...

— Можемо. Наразі домовилися про те, що має бути лише комунальне сміття. Жодних медичних, хімічних відходів. Питання, чи робимо завод виключно для своєї громади, чи завод, який перероблятиме великий об’єм сміття і ми на тому ще будемо заробляти, залишає­ться відкритим. Якщо хочемо вирішити питання в комплексі, нам може допомогти тільки інвестор. Наш діючий полігон ТПВ розрахований на 100 тисяч тонн сміття на рік. Якщо правильно організуємо процес (будівництво заводу, сортування, складування, утилізація), це не зашкодить людям. Наразі в Червонограді ситуація зі сміттям нормальна. У місті своєчасно прибирають і вивозять сміття на полігон, де відсортовують. 

— Яка ситуація із комунальним ринком у Червонограді? Кажуть, він роками був збитковий, з нього “годувалися” різноманітні служби й відомства, а також, звичайно, певні люди. А віднедавна ринок став прибутковим...

— Коли ми розпочали роботу, ринок був збитковим - на кінець року приблизно мінус 186 тисяч гривень. Ми провели конкурс, обрали нового керівника ринку. Цього року (ще за попереднього керівника) ринок за півроку дав плюс 72 тисячі грн. А у серпні (вже за нового керівника, який працює зі середини липня) за один місяць - плюс 80 тисяч, у вересні вже 88 тисяч грн. Сподіваємося, ця динаміка збережеться. Ми зробили аудит ринку, почали видавати всім чеки. Це дало ефект. Крім того, були великі перевитрати електроенергії через незаконні врізки в електромережу, у водогін. Такий ринок  мав би приносити мільйон гривень доходу в рік (Комунальне підприємство Червоноградський ринок - найбільший у місті, є шість торговельних площ, до півтори тисячі торгових місць, торгують і продуктами, і промисловими товарами. - Авт.). 

— Розкажіть про сумно­звісний випадок: на День Незалежності України у Червонограді вкрали великий металевий тризуб з могили Січових стрільців.

 — Справді, напередодні Дня прапора, 22 серпня, з могили Січових стрільців на старому Кристинопільському цвинтарі варвари викрали тризуб і металевий напис “Борцям за волю України”. Для мене було принциповим знайти тих, хто це зробив. Підняв на ноги всі право­охоронні органи. Була вказівка перевірити всі пункти прийому металобрухту. До честі працівників правоохоронних органів, два тижні тому вони знайшли крадія, тризуб і частину напису. Виявилося, раніше судимий громадянин вкрав тризуб для здачі на металобрухт.  Могилу насипали ще в кінці 1980-х років. Це історія славного патріотичного минулого нашого міста. 

 — Що за скандальна історія трапилась нещодавно у Червонограді, коли депутат обласної ради Володимир Ткачик побив водія маршрутки, буцімто обстоюючи права пасажира-пільговика?..

 — Такий факт був. Відкрито кримінальне провадження за фактом можливого вчинення Ткачиком В. П. хуліганських дій на території міського автовокзалу.  Я публічно озвучив на сесії, що скерував листа до СБУ, Генпрокуратури, Нацполіції — дати роз’яснення ситуації, вив­чити цей випадок. Депутат обл­ради спровокував конфлікт. Пільгові перевезення — наболіла тема в Червонограді. Ми вже провели нараду з перевізниками, вони зобов’язані дотримуватися угоди (перевозити пільгові категорії населення. - Авт.). Раніше вони не дотримувалися угоди. У соцмережах розмістили фотографію, де видно побої, які отримав водій. Я розмовляв із Володимиром Ткачиком, він сказав, що теж зазнав травм і звернувся по медичну допомогу. Це сталося 24 серпня, якраз на День незалежності. Через цей інцидент водії влаштували акцію протесту і відмовилися возити пасажирів. 29 серпня депутат Ткачик знову прийшов на вокзал і своїми діями на півдня зупинив у місті рух маршруток. Бо водії протестували проти того, що депутат втручається у їхню роботу.  Мені вдалося переконати перевізників дотримуватись умов угоди та відновити рух транспортних засобів. Депутата обирають не для того, щоб він власноруч заводив пасажирів у маршрутку, а для того, щоб, крім контролю, у сесійному залі приймав рішення про компенсацію перевізникам - щоб пільговики мали право їздити безплатно і не почувалися приниженими.

 — Жителі Червонограда скаржаться: у місті постійний смог, бо горить терикон Львівської вугільної компанії...

— Це терикон на території Сокальського району. Постановою Кабінету Міністрів України виділено 15 мільйонів гривень із резервного фонду держбюджету на ліквідацію пожежі на териконі. Думаю, це мало б допомогти. 

— Кажуть, ви плануєте запровадити у школах безготівковий розрахунок за дитячі обіди? 

—  Комунальне підприємство «Школяр» забезпечує харчування дітей у всіх школах міста. Наприкінці минулого року в конкурсі на посаду керівника цього підприємства переміг  Василь Чекіль. Він планує ввести нові правила оплати за шкільні обіди. А саме запровадити особові картки учня. Вони будуть у вигляді дисконтних карток, на яких  відображатиметься прізвище, ім’я, по батькові, клас, рік народження учня. Можливо, ці картки будуть різними у хлопців і дівчат. На цю картку батьки зможуть переказати гроші. Процедура виглядатиме так:  проводите карткою через сканер штрих-коду - на екрані  висвітлюється залишок коштів. Якщо учень придбав їжу, відповідно, з цього залишку знялися кошти. Пробну партію карток уже закупив КП «Школяр». Вартість однієї картки становитиме 5-10 грн., залежно від бажання батьків. Наразі розробляє­ться програмне забезпечення, за допомогою якого батьки через термінал зможуть  поповнити баланс картки дитини. Але для початку потрібно буде придбати комп’ютер і сканер штрих-коду для кожної школи, що коштуватиме близько 6 тисяч гривень. Для цього будемо шукати спонсорів. Така безготівкова процедура вплине на те, що діти зможуть за призначенням використовувати кошти. Якщо батьки поклали на рахунок гроші, то дитина витратить їх на обід, а не на щось інше, наприклад, не піде у магазин купувати чіпси.

— Маєте проблеми з формуванням об’єднаної територіальної громади? 

— У нас територіальна громада ще не сформована. Хочемо створити одну велику громаду із семи населених пунктів із центром у Червонограді.  Підтримую проект Перспективного плану формування територій громад, який розробила Львівська ОДА. Та виникають проблеми. Смт Гірник та місто Соснівка не мають спільних меж із Червоноградом, тому не можуть безпосередньо з ним створювати громаду. Відповідно, туди мають увійти навколишні села. Проте деякі населені пункти категорично не хочуть бути з Червоноградом. Це їхнє право. Після роботи шахт залишаються підроблені території (пустоти під населеними пунктами, які загрожують підтопленням. - Авт.), терикони. Ці наслідки спільно легше буде ліквідувати. Крім того, маємо Водоканал, який обслуговує не тільки Червоноград. Є очисні споруди, розташовані за межами Червонограда. Є навколишні села, діти з яких вчаться в Червонограді. Є лікарня, яка обслуговує не тільки Червоноград, а й навколишні території.  Якщо усе так історично склалося і є господарські, виробничі, освітні, медичні зв’язки, варто би було це все оформити в одну громаду. Якщо хочемо побудувати ефективні платоспроможні громади, треба дивитися на роки наперед. Бо той, хто об’єднує, той завжди перемагає.

Довідка «ВЗ»

Андрій Залівський народився 19 серпня 1977 р. З відзнакою закінчив Волинський державний університет ім. Лесі Українки за спеціальністю історик. З відзнакою закінчив  Національну академію державного управління при президентові України, магістр державного управління. 1999-2004 рр. - вчитель історії у ЗОШ №4 м. Червонограда. 2005-2008 рр. - Червоноградська міська рада, начальник відділу. 2008-2010 рр. - директор Вищого професійного училища №11 м. Червонограда. 2011-2014 рр. - Червоноградська міська рада, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

2015 р. - директор ПП «Цифрові рішення», приватний підприємець. У 2005-му і 2008 р. був на стажуванні у Польщі. У 2008 році - на стажуванні у м. Вашингтоні і м. Літтл-Рок (США). Депутат Червоноградської міської ради у 2002-2006 рр., 2006-2009 рр. Позапартійний, на посаду міського голови Червонограда йшов як самовисуванець.

Одружений. із дружиною Лесею виховує доньку Софію та двох синів - Романа і Богдана.

Фото Червоноградської міської ради.

Схожі новини