Київському стадіону «Динамо» – 80 років

На ПОЧАТКУ минулого століття на тому місці, де згодом спорудили арену, були теплиці, з яких постачали овочі до Маріїнського палацу. А поруч з теплицями було колись популярне серед киян кафе-шантан «Шато-де-Флер». У 20-ті роки губернська рада товариства «Динамо» збудувала тут кілька спортивних споруд: футбольне поле з дерев’яною роздягальнею, волейбольний, гандбольний і баскетбольний майданчики. На початку 30-х вирішили збудувати новий стадіон. Проект спорткомплексу, розроблений професором Політехнічного інституту В. Осьмаком та молодим архітектором В. Безпалим, було виконано за зразком відомого берлінського стадіону. Споруджувати арену закінчили 1932 року. Спорткомплекс будували силами в’язнів та самих киян, яких залучали на так звані недільники.

Через голод 1932-1933 рр. відкриття стадіону кілька разів відкладали. Втім, 12 червня 1933 року тут провели матч-відкриття, хоча регулярно спортивні змагання почали проводити з 1934 року. Тоді у фінальному поєдинку Всеукраїнської Динаміади зустрілися команди Киє-ва і Харкова. Кияни перемогли з рахунком 2:1. Цю гру відвідало 45 тисяч осіб! Це за удвічі меншої кількості глядацьких місць. Було оголошено про можливість придбати деякі продукти в буфетах стадіону... Арену назвали іменем наркома внутрішніх справ Всеволода Балицького. Недалеко від стадіону мав розміщуватися і будинок НКВС. Сьогодні в цій споруді засідає Кабінет Міністрів України... 1937 року Балицький потрапив у немилість до Сталіна, і стадіон було названо іменем нового наркома внутрішніх справ — Миколи Єжова. Але 1939 року Єжова теж було оголошено «ворогом народу», тож спорткомплекс отримав назву Всеукраїнський стадіон «Динамо».

Із 1949 РОКУ команда «Динамо» переїхала на Республіканський стадіон, а на клубний футбол повернувся лише 1956-го. З того часу на арені грали переважно дублери і другі команди «Динамо». Перед Олімпіадою-1980 стадіон було реконструйовано. Після останнього оновлення арена налічує 29 секторів і вміщує 16873 глядачі, поле — з підігрівом, розміром 100 на 75 метрів. Сьогодні комплекс стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського вважає-ться пам’яткою архітектури та історії місцевого значення.

Із 1996-го по 2011 рік стадіон був головним для футбольного клубу «Динамо». На ньому команда грала матчі чемпіонату України та кваліфікації Ліги чемпіонів (матчі групового турніру проводили на НСК «Олімпійський»). Як домашню арену «Динамо» використовували також інші столичні команди — «Арсенал» та «Оболонь». 15 травня 2002 року, після смерті Валерія Лобановського, стадіон «Динамо» названо його іменем. У травні 2003 року, до перших роковин смерті Лобановського, перед входом на стадіон йому відкрили напрочуд вдалий пам’ятник.