Корисливих «противсіхів» можуть посадити на два роки за ґрати

Сто разів подумати, перш ніж наважитися піти супроти закону, змушені будуть ті, які готуються взяти участь у маніпуляціях на майбутніх виборах. Кабінет Міністрів схвалив і передав до Верховної Ради проект закону, який встановлює ще суворішу відповідальність за вплив на вільне волевиявлення громадян. Документ упродовж двох років розробили і узгодили з експертами

Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція і громадянська мережа ОПОРА. Головна мета розробників — невідворотність покарання за підкуп виборців.

Якщо парламентарії ухвалять урядовий варіант (прем'єр Володимир Гройсман сподівається, це станеться нинішнього року, ще до початку виборчих кампаній), технологів з фальшування виборів і реалізаторів цих затій чекають великі неприємності.

На порядок підвищена кримінальна і адміністративна відповідальність.

Так, на строк до двох років опинитися за ґратами можуть ті, хто незаконно, «пачками» вкидатиме бюлетені у виборчі скриньки. А також, якщо хтось (виборець, член виборчої комісії, кандидат, спостерігач) порушуватиме таємницю голосування іншої особи. І якщо за замовлене (не вільне) голосування виборець отримає «заохочення».

Опинитися у в’язниці на довгих шість років (раніше «садили» на три роки) можуть ті, хто вдаватиметься до прямого чи непрямого підкупу, пропонуватиме неправомірну вигоду (хабар) за «потрібне» голосування. Ще й п’ять років не матиме права займати відповідальні посади. Урядовці пропонують конкретизувати поняття «прямого» чи «непрямого підкупу».

На їхню думку, у цей перелік треба внести спиртні напої, продуктові набори, фінансову допомогу, послуги, пільги, які хитрі політики пропонуватимуть одночасно з передвиборною агітацією. Каратимуть тих, хто даватиме, і тих, хто братиме…

«Вікно у клітинку» упродовж шести років можуть побачити і ті, хто підроблятиме виборчі документи. Водночас громадян, які завчасно повідомлять правоохоронні органи про намір їх підкупу чи про інший вплив на виборчий процес, не каратимуть.

Кабмін хоче внести «виборчі» зміни і в Кодекс про адміністративні правопорушення.

Карати гривнею можуть громадян, які на виборчій дільниці умисно розголошуватимуть своє волевиявлення, публічно демонструючи заповнений бюлетень. У разі такого інциденту порушника оштрафують у розмірі 100 або 200 неоподатковуваних мінімумів доходів (один «мінімум» — 17 грн.).

Ще одна новація — якщо раніше особу, яка забирала виборчий бюлетень зі собою, знищувала його, притягали до кримінальної відповідальності, то тепер можуть лише «вдарити по кишені» — оштрафувати на 1700−3400 грн.

Такий же, удвічі більший, ніж раніше, штраф, тепер чекає на осіб, які з порушенням закону проводитимуть передвиборчу агітацію. Раніше за такий «гріх» треба було перерахувати у державну скарбницю 510−850 грн. Службових чи посадових осіб за неправомірну агітацію каратимуть штрафами від 3400 грн. до 5100 грн. Такі ж санкції передбачено вживати до тих, хто під час своєї передвиборчої агітації надаватиме виборцям те, що називаємо подачками, «гречкою» — кошти, послуги, товари, пільги.

Ще одна політико-правова новинка у виборчому законодавстві. Уперше запропоновано карати за підкуп… кандидата. Йдеться про так званих технічних кандидатів, «двійників», які, не маючи власних амбітних планів, «за віддяку» працюють на значно впливовішого кандидата. Тобто тих, які вводять в оману виборців, своїм балотуванням «відтягують» голоси електорату одних кандидатів на користь іншого.

Українці пам’ятають історію з львів’янином Романом Козаком («пане Ющенко, ваша дружина — американка!»), іванофранківцем Василем Гуменюком (ПРОТИВСІХ), які перед президентськими виборами 2004−2010 років дезорієнтували виборців.

Законопроект пропонує: якщо кандидат отримав незаконну винагороду з боку іншого кандидата, то обидва учасники виборчих перегонів мають понести покарання за обман виборців. Технічним кандидатам загрожує штраф від 1,7 тис. грн. до 5 тис. грн.

Коментар для «ВЗ»

Ігор Танчин, політолог:

Правильно хтось сказав: головне — не суворість покарання, а його невідворотність. Саме невідворотність може гарантувати дотримання закону. У нас вся біда не в тому, що закони — погані, а що їх завжди обходять. Якби чинного законодавства суворо дотримувалися, якби у нас не діяли за принципом «собі — все, іншим — закон», тоді ладу було би більше. А такі ось новації трохи нагадують політичні піар-ходи. Складається враження, що дехто хоче продемонструвати рух за його відсутності…

Для нас важливо розробити досконалі виборчі правила, відлагодити таку систему, щоби бодай кілька виборів підряд відбувалися за одними і тими ж законами, щоб кожна влада не змінювала їх під нову виборчу кампанію.