Як оцінити безцінні стародруки?

Розслідування розкрадання раритетів із Львівської національної галереї мистецтв гальмується через складнощі з експертизою.

Слідство у справі викрадення стародруків із Львівської національної галереї мистецтв посувається повільно. Як розповів «ВЗ» начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області Валерій Середа, у справі призначено експертизу. Середа каже, поліціянтам складно проводити розслідування, оскільки досі немає оцінки зниклих  стародруків. Сьогодні встановити їхню вартість важко. Стародруки зникали протягом багатьох років, а в галереї не проводили оцінки цих книг та інвентаризації…

Наприкінці червня генеральний директор  Львівської національної галереї мистецтв Тарас Возняк оприлюднив остаточну кількість стародруків та манускриптів, вкрадених із Музею мистецтва староукраїнської книги (це підрозділ галереї). Ця «рекордна» цифра —  455 раритетів — випливає із результатів глобальної перевірки, яка тривала останні півроку. З цього приводу Возняк ще раніше звернувся до Міністерства культури, Національної поліції, Служби безпеки, Генпрокуратури. За результатами роботи комісії зі звірки слідчий відділ Галицького відділу поліції ГУ НП у Львівській  області відкрив кримінальне провадження за ст. 191 ч. 3 КК України («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»). Санкція статті — обмеження волі терміном від трьох до п’яти років або позбавлення волі терміном від трьох до восьми років.

Експертиза зниклих речей потрібна, аби встановити суму збитків, завданих галереї. Ця експертиза  потребуватиме часу, оскільки, за інформацією «ВЗ», експерти-мистецтвознавці потребують фотографій і описів усіх речей, що зникли, а це, нагадаємо, 455 одиниць. Ці всі описи має надати Галерея мистецтв. «Якщо просто товарознавча експертиза може тривати півроку-рік, то експертиза мистецтвознавча є більш специфічною і вимагає більшого обсягу роботи, – пояснив пан Середа. — Тому такі експертизи триватимуть довго».

За описами зниклих раритетів будуть встановлювати приблизну вартість вкраденого. Як уже писав «ВЗ», одна з викрадених книг, «Апостол» Івана Федоровича 1574 року, на чорному ринку антикваріату може коштувати  200 тисяч доларів. Однак скупники-букіністи, яких опитувало слідство,  твердять, що така книга коштує максимум п’ять тисяч доларів…  У квітні цього року у Києві в ресторані правоохоронці затримали чотирьох зловмисників, які намагалися продати подібний екземпляр «Апостола»,  вкрадений за рік до того із Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. Викрадачі спеціалізувалися у викраденні антикваріату на замовлення. У «покупців» просили за раритетну книгу 150 тисяч доларів, але зійшлися на цифрі 100 тисяч доларів. Як повідомили у Нацполіції України, книга після продажу, «швидше за все, мала потрапити до Російської Федерації».

Також слідство у Львові, крім суми збитків, має власне знайти вкрадені стародруки. Це непросто, адже книги викрадали роками. Вже розійшлися по руках приватних колекціонерів, торговців антикваріатом та скупників, причому могли потрапити за кордон… Також слідство має встановити осіб, причетних до викрадення стародруків із Галереї мистецтв. Нагадаємо, нинішній гендиректор галереї Тарас Возняк покладає вину на колишню гендиректора Ларису Разінкову-Возницьку та колишню директорку Музею мистецтва староукраїнської книги Ларису Спаську, яка була матеріально відповідальна за фонди музею. Натомість Лариса Разінкова-Возницька в останньому коментарі для «ВЗ» стверджувала, що головну відповідальність за зберігання музейних фондів несе головний зберігач фондів Львівської національної галереї мистецтв Ігор Хомин, який мав підписувати акти звірок у музеї.

Після того, як буде проведено експертизу, встановлено суму збитків, місцеперебування викраденого та визначено коло осіб, причетних до викрадення, справу передадуть до суду.