Модерновій поезії – модерновий пам’ятник

На вулиці Городоцькій у Львові, у сквері біля цирку, змонтували пам’ятник видатному українському поету, прозаїку та літературознавцю Богданові-Ігорю Антоничу. Це перший пам’ятник Антоничу в Україні. Тут, у будинку навпроти, на вулиці Городоцькій, 50,жив поет останні дев’ять років свого життя.

Народився Антонич на Лемківщині у сім’ї греко-католицького священика. За свої неповні 28 років життя видав чотири збірки поезії (“Привітання життя”, 1931, “Велика гармонія”, 1932-33, “Три перстені”, 1934, “Книга Лева”, 1936), ще дві збірки вийшли посмертно (“Зелена Євангелія”, 1938, “Ротації”, 1938).

Пам’ятник поетові постав у вигляді композиції, присвяченій його поезії. Саме такий проект підтримало журі під час відкритого всеукраїнського конкурсу, оголошеного у 2010 році. У композиції зображений умовний образ юнака, який виходить із лісу. У життєвому циклічному коловороті все переплітається — природа і людина. Такою побачив і зобразив творчість Антонича скульптор Володимир Одрехівський разом із групою авторів, які працювали над пам’ятником, — Олександрою Лібич, Денисом Белюхом і Олександром Матушковим.

Робота над пам’ятником тривала кілька років, її припиняли у 2013-2014 роках через Революцію гідності, у 2015 році до неї знову повернулися. Скульптор каже: «Робота дуже складна, нестандартна. Тривав процес із удосконалення проекту, пізніше робота над робочими моделями. Композиція легка, ажурна, виконувалася в металі, пізніше в гіпсі. Для художника завжди добре, коли є час, щоб можна було обдумати кожну деталь і була можливість виправити».

Від самого початку і впродовж усього процесу творення поряд із батьком працював його син, молодий скульптор Василь Одрехівський. Він пригадав основні моменти створення роботи: «Найбільш важливим етапом у створенні скульптури було створення металевого каркасу. Ми робили його, побільшуючи з малої моделі, з двох метрів до 4,5 м. У творчій майстерні займалися зварюванням, роботою по металу. Це була основа моделі, на яку потім наносився гіпс і створювалася гіпсова модель. Пізніше на фабриці модель перетворилася у бронзову».

Пам’ятник, відлитий у бронзі, встановлений на гранітному постаменті. Для постаменту гранітний камінь вагою сім тонн привезли із Рівненської області. Висота бронзової композиції — 4,5 метра, кам’яного п’єдесталу — 1,8 метра, загальна висота — понад 6 метрів.

На встановлення пам’ятника прийшли подивитися і львів’яни, які розповіли, що Львів давно вже очікував такого пам’ятника. Львів’янка Соломія, яка живе неподалік і часто приходить гуляти на цю площу біля цирку, переконана, що пам’ятник сподобається як львів’янам, так і туристам, яких тут дуже багато, особливо у вихідні.

Почула по радіо про встановлення пам’ятника львів’янка, дитячий стоматолог, а нині пенсіонерка Любов Шумська і приїхала на цю подію, оскільки вважає, що це для Львова знаменно. «Я справді здивована, побачивши такий оригінальний проект. Богдан-Ігор Антонич для мене складний філософський поет. Покійний чоловік у 1992 році одним із перших придбав твори колись заборонених Богдана Лепкого і Богдана-Ігоря Антонича. Поет дуже філософський, його твори треба глибоко вивчати», — розповіла пані Любов.

У прес-службі міськради повідомили, що саме будівництво пам’ятника Антоничу тривало близько трьох місяців. Переможцем тендеру на проведення робіт стало ТОВ «Теко Лімітед», з яким Галицька районна адміністрація уклала відповідну угоду. Пам’ятник і постамент збудували за кошти міського бюджету. Окрім того, провели благоустрій площі довкола скульптури. На всі ці роботи з міської скарбниці виділили близько 2,1 млн. гривень. Окрім того, реконструйовано площу біля цирку і сквер. На благоустрій площі в міському бюджеті передбачили 1,45 млн. грн., скверу — 1,46 млн. грн.

Залишилося завершити роботи зблагоустрою довкола пам’ятника. Офіційне відкриття відбудеться цими вихідними.

Фото Юлії ПІДЛУЖНОЇ