Російського комісара Кірова потіснив український театрал Кропивницький
Перейменовано останній «радянізований» обласний центр.
В Україні завершено перейменування населених пунктів, які з волі давно почилої у бозі КПРС носили на собі печать радянського минулого, були названі на честь “вождів пролетаріату”. Останнім процес очищення відбув Кіровоград, назву якого запозичили від прізвища більшовицького комісара Сергія Кірова (ще раніше воно було названо на честь російської імператриці Єлизавети, а згодом — комуніста Зінов’єва). Від 14 липня 2016 року це 230-тисячне місто носить ім’я свого краянина — легендарного українського письменника, драматурга, режисера, актора Марка Кропивницького, якого вважають “батьком українського театру”.
Постанову Верховної Ради про перейменування Кіровограда підтримали 230 народних депутатів. Із семи кіровоградських парламентаріїв схвалили постанову лише двоє. Жодного голосу “за” не дав “Опозиційний блок”, який має алергію на будь-які дії, що стирають радянські фарби із сучасного українського життя. Не підтримали перейменування Кіровограда і у депутатській групі “Відродження”, в яку теж переважно входять колишні “регіонали”. Із 19 членів групи “Воля народу” за Кропивницький натиснули кнопки лише четверо “слуг народу”.
Цьому голосуванню передували гострі багатомісячні дебати як у Кіровограді, так і у Києві. Більшість жителів міста (56,9%) висловлювалися за те, щоб не перейменовувати свій мегаполіс, або ж повернутися до первинної назви (30,6%). Мовляв, воно носитиме тепер ім’я... святої Єлисавети. Однак це суперечило Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”. У зв’язку з тим, що у відведений час міська влада так і не визначилася з новою назвою, ця місія перейшла до парламенту. Спочатку Інститут національної пам’яті пропонував перейменувати Кіровоград в Інгульськ. Але після того, як наштовхнулися на масову обструкцію, зійшлися на те, щоб назвати цей обласний центр Кропивницьким.
Самі жителі “перехрещеного” міста жваво коментують “новину дня”. Євген Манженко відреагував так: “Всьо, концерт закінчено! Кіровоград перейменовано у Кропивницький. Хтось питиме шампанське, а хтось з горя — русскую водку... А взагалі хороший подарунок МП до хресної ходи “страждальців за русскоє православіє”!
У минулий четвер декомунізовано ще 12 населених пунктів в Україні. А у столиці дають нові назви київським магістралям. Після двомісячного публічного обговорення бульвар Івана Лепсе (був такий радянський діяч) назвуть іменем колишнього президента Чехії, відомого правозахисника, літератора Вацлава Гавела. Цю пропозицію підтримали 3529 киян, проти висловилися 2011.
А кілька днів перед тим Київська міська рада проголосувала за перейменування Московського проспекту. Він тепер буде проспектом Степана Бандери (під час електронного голосування на сайті Київради 3146 сказало “так”, 2548 - “ні”). Вкрай істерично сприйняли це повідомлення у столиці Росії...
У Києві голосують і за те, щоб повернути ім’я українського гетьмана Івана Мазепи вулиці, яка проходить біля Києво-Печерської Лаври (цю назву було відібрано у часи Януковича).
Ім’я Мазепи може бути увічнено і у назві головного аеропорту країни “Бориспіль”. Воно конкурує з іменами авіаконструктора Ігоря Сікорського та художника-авангардиста Казимира Малевича. Науковці схиляються до того, що саме Мазепа, як видатний державний діяч, заслужив право бути на логотипі “Борисполя”. Такою є світова практика. У Франції є аеропорт уславленого президента Шарля Де Голля, у Сполучених Штатах — Джона Кеннеді, в Ізраїлі — Давида Бен-Гуріона, в Чехії — Вацлава Гавела, в Туреччині — Ататюрка, у Бразилії — Жоселіну Кубічека. А міжнародний аеропорт у Львові носить ім’я галицького короля Данила…
Фото з архіву «ВЗ»
