«Хороші сепаратисти» і «кривава хунта»

У вітчизняному телепросторі — черговий скандал. Голова Держкіно Пилип Іллєнко припинив повноваження Експертної комісії при Держкіно за те, що ця комісія більшістю голосів проголосувала проти того, аби забрати прокатне посвідчення у серіалу “Не зарікайся”. У засіданні взяли участь 16 експертів. Їм продемонстрували кадри з серіалу «Не зарікайся» виробництва Front Cinema. 12 експертів впритул не побачили у просепаратистському серіалі порушення норм законодавства та етичних стандартів. Телеканал «Україна», який належить компанії «Систем Кепітал Менеджмент» олігарха Рината Ахметова, 13 квітня показав епізод серіалу «Не зарікайся», що присвячений війні на Донбасі. Автори стрічки позитивно зображають «бійців ЛНР», які захоплюють у полон «бійця київської фашистської хунти».

Далі історія фільму розгортається так: мама “солдата хунти” для того, щоб визволити з полону свого сина, бере у полон дитину біженців, батько якої воює на боці “ЛНР”. Згорьована жінка вимагає від “солдата ЛНР” розшукати її сина і повернути до Києва...

На своїй сторінці у соцмережах Пилип Іллєнко написав: «Я ініціював невідкладний розгляд цього твору Експертною комісією з питань розповсюдження і демонстрування фільмів при Держкіно. Позитивне рішення експертів щодо можливості показу цього серіалу стало для мене неприємною несподіванкою. Я не можу з ним погодитися.

Враховуючи надзвичайний суспільний резонанс з цього приводу, вважаю потрібним припинити повноваження нинішнього складу комісії і сформувати новий її склад. Завданням цієї комісії є захист інформаційного простору Украї­ни, отже, серед її членів мають бути фахівці, що зможуть чітко, послідовно і професійно таку функцію виконувати, виходячи із патріотичних позицій».

За словами експерта з питань PR-комунікацій, виборчих та політичних технологій Ольги Лень, яка подивилася не лише останні серії, а й усі попередні, “тут річ не лише у тому, що відчувається дух каналу Ахметова”. Якби було так, то все обмежилося б тим, що основні позитивні персонажі підкреслюють власну аполітичність і невтручання. І, звичайно, в «дусі каналу Ахметова», ви так і не зрозумієте по ходу серіалу, з ким там воюють у зоні АТО. Складається враження, що це просто якась така аномальна зона, де стріляють одне в одного і ведуть кримінальний бізнес. І, до речі, цей кримінальний бізнес там ведуть виключно не місцеві донбаські персонажі, які одночасно «волонтерять» на українську армію і на «сепарів». Тобто «київські» бізнесмени і кримінальники, типу, воюють самі проти себе.

Виходячи зі сценарію, червоною ниткою проходить думка, що на Донбасі відбувається громадянський конфлікт. Герої розмірковують, мовляв, погані політики розділили простих людей. Це є суто кремлівський пропагандистський штамп. Росія намагається довести світові, що це не вона здійснила військову агресію на сході України, а що українці воюють між собою.

Зрозуміло, чому на серіал звернули увагу тільки зараз. В останніх п’яти-шести серіях елементи антиукраїнської пропаганди стали занадто помітними. Концентрація політичного в цих кількох серіях раптом стала більшою, ніж у всіх 60-ти серіях раніше. До цього вкраплення пропаганди робилися тонко, фрагментарно, як емоційний фон. Така собі побутова «ватність» - слідчий побідкається, що долюструвалися до краю, чи персонаж скаже, що раніше багато сиділо по тюрмах невинних, а тепер «республіка» все виправить...

Автор сценарію Тетяна Гнєдаш (до речі, колишня дружина генерального директора “1+1 медіа” Олександра Ткаченка. - К. Я.) виправдовується: «Історія серіалу «Не зарікайся» - це шлях у 100 серій, сплетіння десятків сюжетних ліній і сотень героїв - збірних художніх образів. У кожного персонажа є «своя правда».

Пані Гнєдаш обурюється, мовляв, її не так зрозуміли. “Як автора сценарію серіалу “Не зарікайся” мене обурює те, що фрази персонажів виривають з контексту, не знаючи сюжету і не розуміючи суті історії”. Можливо, справді, не всі розуміють, чи вдають, що не розуміють, “суть історії”, тому і пишуть сценарії, де, зокрема, фонд Ахметова роздає на Добасі гуманітарну допомогу. Зрозуміло, що поява фонду Ахметова у серіалі, знятому на гроші Ахметова, була висміяна блогерами ще з першої серії. Але якщо перші серії “Не зарікайся” викликали лише сміх, то ті, що ближчі до фінішу, викликають відверте обурення. Керівник громадської організації “Телекритика” Наталія Лигачова вважає, що канал “Україна” “давно перетворився у засіб тотальної пропаганди інтересів власника”.

У Донецьку — колисці бізнесу Рината Ахметова, аполітичність культивували роками. На додачу — ще й політичний нігілізм. “Ми — не в політиці”, - як мантру повторює більшість дончан, копіюючи тези газет медіа-холдингу Ахметова, які довгі роки промивали мізки місцевому населенню. Можливо, тому і продюсер телеканалу “Україна” Саша Ткаченко (донька сценаристки Тетяни Гнєдаш. - К. Я.) вважає, що серіал не про політику, а про любов. Зрозуміло, що донька банально вигород­жує маму. Тим паче, що яблуко від яблуньки, як відомо, далеко не падає. «На жаль, нас зробили заручниками якоїсь політичної боротьби, до якої ми не маємо відношення», - Саша Ткаченко вдає зі себе нетямущу...

Якщо фільм тільки про кохання, тоді стає незрозуміло, чому герої серіалу використовують такі вислови: “Кривава хунта”, “Геноцид на нашій землі”, “За наш Донбас”.

Справжнім “лайном” назвав 66-ту серію “Не зарікайся” журналіст Отар Довженко. У соц­мережах він написав (мову автора збережено. - К. Я.): “Я все-таки подивився це лайно (66-ту серію). Мушу констатувати кілька речей: це лайно з очевидним політичним підтекстом (проахметовським, про­опоблоківським, різко критичним до чинної влади). Це лайно без проросійського чи антиукраїнського підтексту. Можна було би поробити інших скриншотів із тієї самої серії і представити серіал як проукраїнський — моменти на тих скриншотах, через які кіпіш, справді не є показовими. У серіалі зображені сепаратисти: один із них типу хороший і людяний, за синопсисом — вибачайте за спойлер — в кінці переходить на український бік. Усі решта виглядають як урки і гобліни, аж карикатурно. Не уявляю, за яким законом України це лайно можна було б заборонити чи обмежити. І не думаю, що це варто робити. Хоча думаю, що поки що знімати на цю тему мильні серіали рано”.

Отара Довженка обурив факт, що журналісти телеканалу “Україна” у своєму сюжеті кажуть, що на їхній захист став сам Отар Довженко. “Новинарі телеканалу “Україна” є мудаками. Конкретно маю на увазі згадку мого імені в гівносюжеті. Я вас не захищав, недоблюдки. Перепрошую за емоційно забарвлену лексику, просто 45 хвилин витратив на перегляд лайна і злюся”.