Партійне рабство

Напівжива парламентська коаліція “Європейська Україна” перед тритижневими канікулами ухвалила зміни до закону про вибори народних депутатів, які не мають нічого спільного з демократією. Він наділяє партійних керманичів “поміщицькими” функціями по відношенню до будь-кого зі своїх соратників.

Якщо президент підпише цей закон, політичні бонзи стануть справжніми узурпаторами партійної влади, а без п’яти хвилин народні депутати, яким виявили довіру виборці, через примхи своїх керманичів можуть так і не отримати здобутого мандата, перетворяться у безправних кріпаків.

У пояснювальній заявці до законопроекту, який розробили лідери всіх фракцій більшості разом з керманичем Радикальної партії Олегом Ляшком, необхідність змін мотивовано благородною метою. “Партія повинна мати закріплене на законодавчому рівні право вносити корективи у списки кандидатів, зокрема, виключати зі списку кандидатів навіть після оголошення результатів виборів, - ідеться у тексті. - У випадку виявлення кандидатів, що не відповідають високим вимогам щодо кандидата у народні депутати з огляду на їхню непрофесійність, безініціативність тощо, партійна організація може за власною ініціативою прийняти рішення про виключення таких кандидатів зі списку для уникнення випадків неналежного здійснення повноважень депутата певною запропонованою особою у майбутньому”. А якщо простіше: вищий партійний орган на свій розсуд після проведених виборів, але ще до того, як Центральна виборча комісія визнає повноваження того чи іншого депутата, може викреслити “неугодного” зі своїх виборчих списків. На “неналежне здійснення повноважень” можна списати що завгодно. І начхати “вождям” на те, що за ту чи іншу людину проголосували виборці...

Експерти кажуть, що цей закон є легітимізованим інструментом розправи з “інакомислячими”. Він ліквідує внутріпартійні дискусії, критику дій вищого керівництва, а відтак призведе до застою у партійному середовищі. У випадку висловлення “окремої думки” її носієві можуть приклеїти ярлик “критикана”, “непрофесійного”, “безініціативного” кандидата — а відтак показати йому на двері. У партіях, які придумали для своїх партійців таку “гільйотину”, кажуть, що у такий спосіб хочуть запобігти появі “тушок”, “перекінчиків”. Ці аргументи не витримують критики. Насправді ж мета зовсім інша: зробити депутатів “ручними”, узяти під ніготь тих, хто ріже правду-матку, має сміливість висловити незгоду з неблаговидними діями партійного керівництва. Нардеп від президентської фракції Мустафа Найєм переконаний, що цей закон є “шантажем з боку політичних сил, які продають місця у своїх виборчих списках”.

Кажуть, проект закону зароджувався у надрах президентської канцелярії. А все через одну “одіозну” особу — кандидата у народні депутати Андрія Богдана, який у виборчому списку “Блоку Петра Порошенка” стоїть під №74 і має великі шанси стати депутатом, якщо хтось із членів “БПП” перейде на роботу у виконавчу владу . Цей кандидат “провинився” тим, що є адвокатом Геннадія Корбана, близького соратника олігарха Ігоря Коломойського — обидва ворогують з президентом. Зрозуміло, що поява у президентській фракції юриста дніпропетровського клану нічого доброго “БПП” не обіцяла. Тож у фракції вирішили не допустити Богдана до парламенту. Роблять це з допомогою “партдиктаторського” закону.

У такому “ситі” зацікавлені не тільки на Банковій. За словами народного депутата Сергія Лещенка, з допомогою цього закону у “Самопомочі” намагаються очистити виборчі списки від людей з “групи Ганни Гопко” (вона пішла проти партійної течії при ухваленні закону про децентралізацію). А лідер радикалів Ляшко хотів би позбутися у своїх парламентських рядах засланих козачків, які, як йому здається, є креатурою Льовочкіна...

Бажання ухвалити закон про “партійну диктатуру” у керівників фракцій більшості було таким великим, що вони пропихали його під різними приводами протягом трьох місяців, вдаючись до різних хитрощів. 24 спроби прийняти його були невдалими. Законопроект мали би вважати відхиленим. Та де там! Минулого четверга під вечір з 25-разу (!) завдяки “віртуозності” спікера Гройсмана для узаконення рабства депутатів знайшлася потрібна кількість голосів.

Комітет виборців, внутрішня опозиція у коаліції вимагають від президента заветувати закон, оскільки вбачають у ньому різновид узурпації державної влади. Та чи прислухається Петро Олексійович до цих оцінок?

Коментар для «ВЗ»

Олександр ПАЛІЙ, політолог

Бачимо інтриги одних депутатів навколо інших. Це явно антидемократичний закон, який є видом політичного шахрайства. Він не тільки спотворює результат волевиявлення, а й підриває партійну демократію, відповідальність партій. Як наслідок, роль партійних вождів стрімко зросте, там само, як корупційні ризики.