«Ми повинні продовжувати бігти!»

Тиждень тому на фініші Бостонського марафону пролунали два вибухи. Загинули 3 людини, серед яких восьмирічний хлопчик. Ще 176 осіб отримали поранення, стан 17 з них оцінюється як критичний. Масштабна спортивна подія перетворилася на зухвалий терористичний акт. Зловмисники ввели в дію вибухові пристрої в момент наймасовішого фінішу спортсменів. На жаль, це вже не вперше значні спортивні події стають ареною терористичних актів. Зрозуміти мотиви зловмисників можна, оглядаючись на те, чим є марафон для США.

Бостонський марафон є одним з найстаріших забігів. Цього року він проводився вже 117-й раз. Для участі в змаганні зареєструвалися 26 639 спортсменів з 96 країн, у тому числі шість громадян України. Загальна довжина дистанції, яку повинні були подолати бігуни, становить 42 км 195 м. Вперше марафон у Бостоні провели у 1897 році, відтоді змагання розросталося, набирало популярності і, врешті-решт, стало одним із наймасштабніших марафонських забігів у світі. У першому марафонському забігові в Бостоні стартувало всього 15 осіб, а першим переможцем став Джон МакДермотт. Щоправда, в той час марафонська дистанція становила 39,429 км. Тоді спортсмени розпочинали забіг у невеличкому містечку Ошланд, а фінішували в Бостоні. Коли ж було офіційно встановлено довжину марафону (1924 рік, 42,195 км), то старт перенесли в Хопкінтон, звідки й сьогодні розпочинається дистанція. Цікаво, що тривалий час марафон залишався лише чоловічою дисципліною. Втім, це не означає, що представниці прекрасної статі не брали в ньому участі. Так, Роберта Джибб протягом трьох років (1966-68) долала всю дистанцію без офіційного номера. Спортсменка розпочинала забіг в дуже оригінальний спосіб. Вона просто вибігала із кущів за кілька метрів від старту. А Катерін Світцер у 1967 році нізвідки не вибігала, вона просто видала себе за чоловіка. Офіційно ж стартувати на марафоні жінкам дозволили тільки в 1972 році. Пізніше результати цих відчайдушних спортсменок таки було зараховано до офіційних.

Змагання такого рівня проводяться під егідою Асоціації міжнародних марафонів і забігів. Ця організація присвоює найбільш престижним забігам спеціальний статус (лейбл). Бостонський марафон входить до п’ятірки най-престижніших марафонів у світі і має Золотий лейбл. Окрім Бостонського, до когорти елітних забігів належать Нью-йоркський, Чиказький, Лон-донський, Берлінський та Токійський марафони. За кожен із цих забігів спортсменам нараховуються бали. В кінці сезону переможець отримує 500 тисяч доларів. Втім, Бостонський марафон досить довго залишався некомерційним. Лише у 1986 році спортсмени отримали грошові винагороди, і тільки 5 років тому на старті та фініші вперше було розміщено рекламу. Дистанція Бостонського марафону охоплює 8 міст штату Массачусетс: Хопкінтон, Ошланд, Фрамінгам, Натік, Віліслі, Ньютон, Бруклін і сам Бостон. Особливо важко спортсменам даються Ньютонські пагорби, недалеко від яких розташований відомий Бостонський коледж. Як правило, марафонці добігають до цього місця після двох годин безперервного бігу. Інколи для спортсмена у цій точці наступає так званий «удар стіни», коли стає непосильно важко подолати крутий підйом. Тому просто фінішувати у Бостоні — це вже досягнення. Крім цього, місцевість, де відбувається марафон, славиться вітровими поривами, які можуть додатково утруднювати біг спортсмена, а можуть і допомагати йому. Так у 2011 році кенієць Джеффрі Мутаі подолав дистанцію всього за 2 години 3 хвилини і 2 секунди. Втім, цей результат не було зараховано як світовий рекорд через те, що в той день був сильний супутній вітер, який допомагав спортсменові. Тож це досягнення кенійця так і залишилося лише бостонським. Лише трьом спортсменам вдавалося чотири рази перемагати на цьому марафоні. У групі рекордсменів компанію американцеві Біллу Роджерсу складають кенійці Роберт Черуйот та Катерін Ндереба. Забіг відомий і тим, що у ньому вже традиційно беруть участь люди з обмеженими фізичними можливостями. Саме на цьому марафоні вперше стартували інваліди. Взагалі взяти участь в забігові може кожен. Але для цього потрібно виконати кваліфікаційний мінімум. Наприклад, для людей віком від 18 до 34 років потрібно подолати будь-яку сертифіковану марафонську від-стань не менш як за 3 год. 5 хв. (чоловіки) і 3 год. 35 хв. (жінки). Втім, уникнути кваліфікації можна, якщо організатори надішлють вам спеціальне запрошення. Як правило, таких п’ята частина від загальної кількості учасників.

Останні 10 років, окрім головної дистанції, у Бостоні проводять і напівмарафон, змагання на 5-кілометровій дистанції та дитячий марафон. Бостонський забіг регулярно збирає більше 20 тисяч учасників. У 1996 році на старт 100-го марафону вийшли більше 38-ми тисяч бігунів. На таке змагання приходять подивитися більш як півмільйона глядачів. У США марафон — це взагалі велика суспільна подія. Головні телеканали країни обов’язково влаштовують прямі трансляції зі змагання. Під час проведення марафону у Бостоні найбільша заповнюваність готелів. Такою цікавістю з боку глядачів не може похвалитися навіть бейсбол. Для американців головною подією цього марафону мала стати участь у забігові останнього американського переможця Бостонського марафону Ґреґа Майєра. Майже 30 років до цього спортсмен не виходив на дистанцію, і тому всі з нетерпінням очікували побачити його на фініші. Натомість побачили вибухи бомб… Велика увага до спортивної події такого рівня створює сприятливі умови для символічних звернень до суспільства. У цьогорічному марафоні остання 26-та миля була присвячена 26-м жертвам жахливого злочину в Ньютаун, штат Коннектикут, який став центром дебатів про заборону на зброю. Деякі аналітики вважають невипадковим те, що вибухи прогриміли саме на цій частині дистанції.

Забіг у Бостоні і його передмістях відбувається у третій понеділок квітня — День патріотів, коли в штаті Массачусетс згадують героїв Війни за незалежність. Цей день — вихідний у місті, і бостонці за традицією зранку ідуть на матч культової тут бейс-больної команди «Ред Сокс», а потім поспішають до фінішу марафону. Втім, останнім часом ці спортивні події почали збігатися в часі проведення, тож містянам доводиться вибирати. Більше того, масштабні заходи безпеки змушують глядачів за кілька годин до початку змагання займати свої місця. Так, 8-річний хлопчик, який загинув у результаті вибуху, простояв майже три години, чекаючи на свого батька. До цьогорічної трагедії в історії Бостонського марафону зафіксовано лише один смертний випадок. У 2002 році під час забігу 28-річна Синтія Лусеро втратила свідомість і померла.

У світлі трагічних подій в тіні опинилися спортивні результати. Тим не менше, цього року переможцями стали ефіоп Леліса Деніса та переможниця 2006 року Ріта Джепту із Кенії. Разом з тим внаслідок вибухів на фініші майже половина учасників не змогла завершити забіг. Після таких подій одразу постало питання, чи не перенесуть час проведення марафону у Бостоні в наступному році? Втім, організатори традиційних змагань поспішили спростувати всі побоювання щодо можливого скасування пробігу. «Бостонський марафон є давньою традицією і міцно увійшов в історію нашого співтовариства, — йдеться в заяві виконавчого директора Бостонської легкоатлетичної асоціації Томаса Грілка. — Ми зобов’язані продовжити цю традицію проведенням 118-го Бостонського марафону в 2014 році».

Масовий забіг у Нью-Йорку в листопаді минулого року було скасовано через наслідки урагану «Сенді». Він лютував у Карибському басейні і Східному узбережжі США у жовтні. Президент Асоціації міжнародних марафонів Пако Борао також запевнив, що організація не збирається змінювати календар змагань у зв’язку з вибухами у Бостоні. «Не думаю, що організатори змагань підуть на те, щоб скасувати або перенести забіги. Більше того, ми будемо рекомендувати не вносити таких змін. Ми повинні продовжувати бігти», — сказав Борао. На його думку, не варто очікувати наступних терактів на подібних змаганнях, адже ціллю терористів були не спортсмени. «Звичайно, ці божевільні персонажі викликали шок у світі бігу, але не думаю, що вони якось вплинуть на бажання людей продовжувати займатися нашим видом спорту і виступати в забігах», — сказав він. Схоже, спортивні функціонери не злякались бостонського теракту. Натомість організатори вирішили посилити заходи безпеки. На вчорашньому марафоні у Лондоні додатково на 40% збільшили кількість поліцейських, а зі всього маршруту пробігу прибрали всі урни.

Cхожий МАРАФОН готується прийняти і столиця України. 4-й Київський марафон стартує 28 квітня на Михайлівській площі. Столиця очікує на дві тисячі учасників з 30-ти країн світу. Під час проведення забігу також буде посилено заходи безпеки. Зокрема, охорону учасників заходу будуть забезпечувати близько 300 співробітників правоохоронних органів — Головне управління МВС м. Києва, столичне ДАІ, а також служба безпеки марафону. Втім, організаторів Київського марафону більше хвилюють не терористи, а місцеві водії. «У нас велика проблема з водіями, які дратуються, що їм заважають їхати. Вони інколи під час змагань збивають людей», — зазначає Андрій Оністрат, учасник Бостонського та один з організаторів Київського марафонів. У ці вихідні — 20-21 квітня — по всьому світу відбулося 8 масових бігових заходів — марафонів та півмарафонів, найпопулярніший із них — Лондонський марафон. У неділю, 28 квітня, — день проведення 4-го Київського міжнародного марафону, відбудеться ще п’ять масштабних міжнародних марафонів, зокрема у Кракові та Дюссельдорфі.