На Майдані Незалежності сотні людей провели в останню путь наймолодшого командира підрозділу «Чорні Запорожці»

У серці української столиці, на Майдані Незалежності, сотні людей провели в останню путь наймолодшого командира підрозділу 72 ОМБр «Чорні Запорожці», активіста «Європейської Солідарності», помічника депутата Київради Сергія Іконнікова. Він загинув під час ворожого штурму у день свого 25-річчя, 13 жовтня на Вугледарському напрямку.

Поминальна служба відбулася у Михайлівському золотоверхому соборі.

Віддати останню шану Герою прийшли лідер партії, п’ятий Президент Петро Порошенко з дружиною Мариною, активісти ВГО «Солідарна Молодь», народні депутати та депутати Київради, побратими, друзі і вчителі Сергія.

«Я його побачив 24-го лютого о 9 ранку при формуванні 206-го батальйону з одним проханням: „Дайте автомат!“. У нього не було жодних сумнівів — він став на захист Києва. Коли Київщина була звільнена, він повернувся до роботи в нашій київській команді. Але потім сталася ще одна трагедія. Ми втратили Гліба Бабіча. Сергій підійшов до мене і сказав, що саме в цей день він вирішив піти до Збройних Сил, для того, щоб помститися за Гліба. Він пішов у легендарну 72-гу бригаду „Чорних Запорожців“, яка звільняла Київщину. Став там одним з найавторитетніших командирів, наймолодшим», — розповів Петро Порошенко. Він також повідомив, що Сергій днями мав отримати своє перше офіцерське звання.
«68 наших бойових побратимів, членів нашої команди, членів „ЄС“, наших активістів, членів молодіжки віддали своє життя для того, щоб ми з вами забезпечили перемогу, відновлення та розквіт вільної європейської України. Він про неї мріяв. Сергій є і завжди залишиться з нами. Ми будемо не лише пам’ятати, а й робити все можливе для того, щоб наблизити перемогу, про яку Сергій так мріяв», — говорить Петро Порошенко.
«Він має стати прикладом для багатьох українців, що ми повинні об'єднати свої зусилля, не можемо знаходитися осторонь. Ми маємо далі продовжувати в ім'я пам’яті загиблих, поранених. Відстоювати нашу свободу, демократію і боротися до перемоги», — додає Марина Порошенко.
Друзі, побратими та педагоги Сергія розповіли, що він з дитинства був дуже цілеспрямованим, щирим і відкритим хлопцем.

Ще за рік до початку широкомасштабного вторгнення він вирішив пройти бойовий вишкіл у добровольчому підрозділі Марусі Звіробій «Марусині Ведмеді». Любив рок-музику. Мріяв бути дипломатом і захищати інтереси України у світі, однак віддав своє життя на полі бою.

В інтерв'ю, яке записали друзі Сергія із «Солідарної Молоді» під час короткої відпустки Сергія, він говорить: «Я надзвичайно саможертвенна людина. Моя мотивація — служба на користь держави та суспільства. Коли 24 лютого почалося вторгнення, для мене і моїх побратимів не стояло питання, що робити».

Майдан Незалежності для Сергія був особливим місцем. Після 2019 року він неодноразово брав активну участь в акціях, багато хто пам’ятає Сергія як «хлопця з мегафоном», який надихав і об'єднував сотні незнайомих людей.

«На цьому ж місці, на сходах, ми стояли під час акції „Ні капітуляції“. Ми кричали, що путін — х*ло», і ми вірили, що зможемо відстояти державу. Вийшло так, що ти віддав за це своє життя. Ти був справжнім", — сказала Голова ВГО «Солідарна молодь», депутатка Київради Дінара Габібуллаєва.

«У 2014 році мені було 16 років, я навчався у 9-му класі. Я дуже добре пам’ятаю початок розстрілів „Небесної Сотні“, це для мене був переломний момент в житті, який визначив, чим я хочу займатись. Кожен з нас має займатись громадсько-політичною діяльністю на різних рівнях, брати участь у розвитку громади і держави загалом. Бо якщо ми не візьмемо на себе відповідальність за побудову цієї країни, за нас це ніхто не зробить», — вважав Сергій Іконніков.