Хрест – могутня зброя проти зла
- 27.09.2016, 10:00
- 2 082
27 вересня – Воздвиження Чесного Хреста.
27 вересня християни відзначають одне з дванадцяти найбільших свят у році — Воздвиження Чесного Хреста. Корiння його сягає IV столiття. У 324 році у Палестині візантійська імператриця Єлена знайшла хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа. Чому це свято вважають одним із найбільших і чому священнослужителі радять на Воздвиження дотримуватися строгого посту, журналіст “ВЗ” запитала у настоятеля храму Святого Миколая зі села Демні Миколаївського району отця Степана Цихуляка.
- Свято Воздвиження нагадує нам про наш обов’язок шанувати, любити й визнавати святий Хрест. У цьому святкуванні не йдеться про звичайне шанування Хреста Господнього, яке буває у Хрестопоклонну неділю, — каже отець Степан. — Йдеться про те, що, власне, становить смисл празника і про що говорить сама назва: Воздвиження, що означає Піднесення, тобто окрема урочиста священнодія прославлення Хреста Господнього. Це свято потрібне для того, аби пригадати нам усім, якою ціною куплене наше спасіння. І також щоб утвердити в народі віру в силу хреста як могутньої зброї проти зла.
Оскільки свято Воздвиження нагадувало про Христове розп’яття і смерть, то з найдавніших часів стало звичаєм Церкви у цей день дотримуватися суворого посту.
- Що будете казати парафіянам на проповіді у цей день?
- Як людина повинна себе бачити у променях хреста у час такого тяжкого випробування. Свято Воздвиження нагадує нам про наш обов’язок шанувати, любити й визнавати святий Хрест. Бо він — найсильніша зброя проти гріха і диявола, а в годині смерті — найсильніша підпора, найкраща пам’ятка від Спасителя.
- За повір’ям, у цей день не можна йти до лісу, бо на Воздвиження змії поспішають сховатися у свої нори. Як ви ставитеся до таких забобонів?
- Я — виходець зі Стрийського району. У моєму рідному селі Верхня Стинава кажуть, що змії ховаються у землю на Усікновення (11 вересня. — Г. Я.). До усього цього ставлюся як до легенд і не вірю у них. Можливо, хтось колись і бачив кубла змій, що грілися на пеньку перед тим, як сховатися під землею, і розповів про це. Хтось інший це підтвердив. Так і народилася легенда.