Віршована... хата

Новинка архітектурного дизайну у районному Миколаєві — зовнішню стіну “Молодіжного центру” у місті цементників прикрасили... вірші Ліни Костенко. Їх “помістила” на незвичне тло Ярина Панчишин, донька відомого художника. Незабаром віршовані рядки інших світочів вітчизняної культури з’являться на фасадах офісів та помешкань миколаївців. Люди сприймають цю новацію як приємний сюрприз. Учасник АТО Михайло Галущак, який теж кохається у поезії, не стримав своїх почуттів: “Я думав, що буде круто, але щоб настільки...”.

Настінна поезія — ідея керівника “Молодіжного центру”, засновника літературного фестивалю “Книжкова толока”, громадського активіста Любові Хомчак. За її плечима багато політично-мистецьких проектів.

- Миколаївці, навіть ті, що раніше були байдужими до високого слова, зачитуються цими “настінними” віршами, вчать їх напам’ять, вдумуються у закладений смисл, цікавляться автором, — розповіла кореспондентові “ВЗ” пані Люба. — Одна з моїх знайомих, вчителька за фахом, попросила, щоб і на її оселі художники помістили уривок гарного вірша.

Задум активістки підхопили інші місцеві художники. Вони тепер підшукують вільні будинкові “стели” у різних частинах міста, шрифти для своїх майбутніх “полотен”, добирають поезію, яка запала б їм у душу (серед варіантів — рядки Т. Шевченка, І. Франка. В. Стуса). Пензлями, фарбою і лаком для роботи обіцяють забезпечити патріотично налаштовані підприємці.

Фото Любові ХОМЧАК м. Миколаїв, Львівська область