«Обнімімо Патріарха за талію»

28 червня 1997-го року блискавиця вдарила у дуб, зрізала найтовстішу гілку і розкроїла кору аж до землі. Гул тоді пішов такий, наче перегукувалися між собою десятки гармат.

Це дерево занесене до Книги рекордів України, йому 1350 років. Воно є свідком походів на древлянські землі київського князя Ігоря 945-го року та княгині Ольги. Має навіть прізвисько «Дуб князя Ігоря». І, напевно, бачило полки великого князівства Литовського, гетьманське військо Богдана Хмельницького, наполеонівську піхоту, царських драгунів, жовнірів Речі Посполитої, загони Української Народної республіки, гітлерівських вояк…

Обшматований вітрами століть, загартований стихіями, стоїть Патріарх серед лісу кремезним лицарем. Якби не зелена крона красеня у високості, можна було подумати, що то стрімка скеля підпирає небо. Одне видає цю фантазію: камінь насправді холодний, натомість дуб, увібравши у себе силу землі, віддає людським долоням її тепло. Він найгарніший — кучерявий, з розкішним віттям та молодецьким станом. Столітні дуби, які тут зустрічаються, виглядають супроти велета тендітним дітиськом.

Кажуть, що красень є потужним енергетичним джерелом, лікує від багатьох напастей. Існує повір’я: людина, яка обніме за талію дуба, продовжить собі життя, матиме сприятливий вплив на долю своїх дітей та онуків аж до п’ятого покоління.

До речі, Патріарх допомагає у народжуваності дітей. Тому молодята з довколишніх сіл приїжджають сюди у день свого весілля, щоб обійняти дуба. Можливо, саме через це прилеглі села Глинне та Познань займають перше місце у Європі серед народжуваності дітей. Тут середньостатистична сім’я має 5−6 дітей.

Обхват дуба — 8,4 метра, висота — 20. Його ледве можуть обхопити десять людей, взявшись за руки. Останні спостереження за деревом показали, що воно більше не росте.